ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.01.2003 Справа N 2-8/9658-2003
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.
за участю
представників сторін А.А.А. (дов. від 10.05. 03) та Б.Б.Б.
(дов. від 12.01.03),
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"XXX"
на рішення від 22.07 - 01.08.2003 року
господарського суду Автономної Республіки
Крим та постанову від 16.09.2003 року
Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 2-8/9658-2003
за позовом відкритого акціонерного товариства "YYY"
до товариства з обмеженою відповідальністю
"XXX"
про витребування майна з чужого незаконного
володіння та усунення перешкод в
користуванні майном
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 22 липня 2003 року господарського суду Автономної
Республіки Крим (суддя С.Чумаченко) позов задоволено з виселенням
товариства з обмеженою відповідальністю "XXX" з бетонної площадки
пляжних споруд і берегових укріплень навколо приміщення кафе
"SSS", площею 163, 9 м.кв, які знаходяться за адресою м. Н-ськ,
вул. Р-ськa, 99.
Рішення мотивоване порушенням відповідачем законного права
власника щодо розпорядження і володіння власним майном.
Постановою від 16 вересня 2003 року Севастопольського апеляційного
господарського суду (судді Т. Видашенко, Л.Заплава, О. Латинін)
резолютивна частина рішення змінена з відмовою в задоволенні
позову в частині віндикації, оскільки бетонна площадка пляжних
споруд і берегових укріплень навколо приміщення кафе "SSS"
відповідачу не передавалася і з володіння власника не вибувала; в
частині усунення перешкод в користуванні цією площадкою позов
задоволено шляхом виселенням відповідача.
Товариство з обмеженою відповідальністю "XXX" вважає, що
господарські суди неправильно застосували статтю 120 Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, статтю 4 Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
та статтю 35 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що є підставою для скасування
постановлених у справі судових актів та ухваленням нового рішення,
яким в позові слід відмовити.
Відкрите акціонерне товариство "YYY" вважає доводи касаційної
скарги безпідставними і в її задоволенні просить відмовити.
Перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин
справи та їх правову оцінку, Вищий господарський суд України
дійшов висновку про невідповідність постановлених у справі судових
актів вимогам закону з огляду на таке.
Як встановлено, місцевим і апеляційним господарськими судами
позивач є власником бетонної площадки площею 163, 9 м.кв навколо
приміщення кафе "SSS", власником якого є відповідач. За висновками
господарських судів відповідач має використовувати права власника
виключно в межах будівлі кафе, а користування ним навколишньою
площадкою є незаконним через відсутність будь-яких правоустановчих
документів, на підставі яких він має право землекористування поза
межами приміщення кафе.
Колегія суддів вважає, що такого висновку суди дійшли без
всебічного з'ясування дійсних правовідносин сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд Автономної
Республіки Крим при вирішенні спору у справі № 2-5/2962-2003 за
позовом товариства з обмеженою відповідальністю "XXX" до H-ської
міської ради встановив, що за рішенням цього органу місцевого
самоврядування від 29 березня 2000 року земельна ділянка площею
2, 522 га за адресою: м. Н-ськ, вул. Р-ськa, 99, була переведена з
земель запасу і товариство з обмеженою відповідальністю "XXX"
претендує на ділянку площею 0,634 га.
Оскільки рішенням від 4 лютого 2003 року місцевого господарського
суду, яке набрало законної сили, H-ську міську раду зобов'язано
затвердити проект відводу земельної ділянки та укласти з
товариством договір її оренди, колегія суддів вважає, що при
вирішенні даного господарського спору такі обставини мали судами
враховуватися.
Крім того, господарські суди не встановили в який саме спосіб
відповідач перешкоджав позивачу користуватися майном, що позбавляє
суд касаційної інстанції надати належну правову оцінку
застосованому судами способу захисту порушеного права - примусове
виселення, яке є правовим інститутом житлового законодавства і
полягає у звільненні приміщення від особи, яка виселяється, та в
забороні даній особі користуватися звільненим приміщенням.
Колегія суддів також звертає увагу місцевого господарського суду
на необхідність усунення порушень вимог статті 36 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
- подані сторонами
копії письмових доказів, за виключенням аркушів справи 24, 40 і
53, належним чином не засвідчені: в копії має бути зазначена
посада особи, яка її засвідчила, та проставлена печатка юридичної
особи. Стосовно ксерокопій письмових доказів, то вони також мають
бути засвідчені у такому ж порядку.
Таким чином, всупереч вимогам статті 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
місцевим і апеляційним
господарськими судами не надано належної оцінки всім поданим
сторонами доказам в їх сукупності, зокрема, можливості
застосування до спірних правовідносин преюдиціальності рішення від
4 лютого 2003 року господарського суду Автономної Республіки Крим
у справі № 2-5/2962-2003, і судова колегія дійшла висновку про
неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим
неможливість надання їм належної юридичної оцінки, в зв'язку з чим
рішення від 22 липня 2003 року господарського суду Автономної
Республіки Крим та постанова від 16 вересня 2003 року
Севастопольського апеляційного господарського суду підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд, при якому суду
слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів
до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи,
дійсних прав та обов'язків сторін і залежно від установленого
ухвалити відповідне рішення.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
задовольнити частково.
Рішення від 22 липня 2003 року господарського суду Автономної
Республіки Крим та постанову від 16 вересня 2003 року
Севастопольського апеляційного господарського суду у справ №
2-8/9658-2003 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Автономної
Республіки Крим.
Головуючий, суддя М. Кузьменко
Суддя I. Васищак
Суддя В. Палій