Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Іменем України
15.01.2003 р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши касаційну скаргу ДП "ХХХ" на постанову Одеського
апеляційного господарського суду від ХХ.10.02р. у справі N 000 за
позовом ТОВ "YYY" до ДП "ХХХ" про витребування майна на суму
48118,65 грн. та зустрічним позовом ДП "ХХХ" до ТОВ "YYY" про
визнання договору неукладеним,
Встановив:
У червні 2002 р. позивач звернувся до господарського суду з
вимогами до відповідача про стягнення склобанок в кількості 182516
одиниць на суму 48118,65 грн., посилаючись на невиконання
відповідачем умов договору N ХХ5 від ХХ.11.99 р.
У зустрічному позові відповідач просить визнати договір N ХХ5 від
ХХ.11.99 р. неукладеним, посилаючись на те, що при укладенні
договору не було досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Рішенням господарського суду Херсонської області від ХХ.07.2002 р.
позов задоволено, вилучено від відповідача на користь позивача
склобанки ємністю 0,5 л. у кількості 182516 одиниць і стягнуто
судові витрати та відмовлено в зaдoвoленні зустрічного пoзoвy
відповідача про визнання договору N ХХ5 від ХХ.11.99 р.
неукладеним.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
ХХ.10.02 р. апеляційна скарга відповідача задоволена частково,
оскаржуване рішення змінено: позов ТОВ "YYY" задоволено частково -
стягнуто з ДП "ХХХ" на користь ТОВ "YYY" склобанки об'ємом 0,5 л.
на суму 48118,65 грн., виходячи з ціни визначеної в п. 4.1.
договору N ХХ5 від ХХ.11.99 р., відмовлено в задоволенні позовних
вимог про стягнення з відповідача склобанок в кількості 182516
одиниць ціні 263,64 грн. за 1000 одиниць. В решті рішення залишено
без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення
господарського суду Херсонської області від ХХ.07.2002 р. та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
ХХ.10.02 р., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, суд
прийшов до висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до ст. 161 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні
виконуватися належним чином відповідно до вказівок договору.
Як вбачається з матеріалів справи і було встановлено судами
попередніх інстанцій між позивачем і відповідачем було укладено
договір N ХХ5 від ХХ.11.99 р. за умовами якого відповідач
зобов'язався поставити позивачеві на умовах франко-склад продавця
(EXW, Інкотермс, 1990) склобанки ємністю 0,5 л. на суму 198770,00
грн. за відпускною ціною + 30%, яка складається на момент
відгрузки товару.
За додатковою угодою N Х до даного договору від ХХ.11.99 р.
позивач зобов'язався провести розрахунок за вказану продукцію
шляхом передачі простого векселя N ХХХ8 на суму 198770,00 грн. і
передав відповідачеві вексель ХХ.11.98 р. по акту прийомупередачі
векселів.
На виконання умов договору відповідач поставив позивачеві
продукцію на суму 150651,35 грн. з урахуванням витрат на відправку
продукції залізницею, в період з грудня 1999 р. по листопад
2000 р. Заборгованість за недопоставлену продукцію складає
48118,65 грн.
За таких обставин апеляційний суд підставно дійшов висновку про
необхідність виконання відповідачем договірних зобов'язань і
правильно стягнув з відповідача склобанки ємністю 0,5 л. на суму
48118,65 грн. Виходячи з узгодженої сторонами ціни, змінивши в
даній частині рішення місцевого суду.
Правильним є висновок апеляційного суду, з урахуванням виконання
сторонами в більшій частині умов договору, що спірний договір
містить в собі необхідні істотні умови і правових підстав для
визнання його неукладеним немає.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова апеляційного
суду грунтується на матеріалах справи і встановленим обставинам
дана правильна правова оцінка.
Доводи відповідача, що містяться у касаційній скарзі не
спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому підстав
для скасування постанови Одеського апеляційного господарського
суду від ХХ.10.02 р. у справі N 000 немає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
Постановив:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського
апеляційного господарського суду від ХХ.10.02 р. у справі N 000
без змін.