Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.01.2003 р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши матеріали касаційної скарги АТ "ААА" в особі
Дрогобицької філії на рішення господарського суду Львівської
області від ХХ.-ХХ.06.2002 та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від ХХ.10.2002 у справі № 000
за позовом ВАТ "Нафтопереробний комплекс "ХХХ"
до 1.Дочірне виробничо-комерційне підприємство "Торговий дім "ХХХ"
2. АТ "ААА" в особі Дрогобицької філії
третя особа: Дочірнє торгово-комерційне підприємство "ВВВ"
про припинення дії договору застави
Касаційну скаргу розглянуто у відкритому судовому засіданні за
участю представників від: позивача - присутні; 1-го відповідача -
присутні; 2-го відповідача - присутні;
Представники Дочірнього торгово-комерційного підприємства "ВВВ" у
судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання
були повідомлені належним чином.
Рішенням господарського суду Львівської області від
ХХ.06.-ХХ.06.2002 р. задоволене позов АТ "ХХХ" до ДВКП "Торговий
дім "ХХХ" та АТ "ААА" в особі Дрогобицької філії про визнання
недійсним договору застави, укладеного між ДВКП "Торговий дім
"ХХХ" та АТ "ААА" в особі Дрогобицької філії та посвідченого
ХХ.01.2001 р. приватним нотаріусом С., реєстр. № 2, надалі
"Договір застави", а також відмовлено АТ "ААА" в особі
Дрогобицької філії в задоволенні зустрічного позову до АТ "ХХХ"
про визнання банку добросовісним заставодержателем.
Суд мотивував рішення тим, що договір купівлі-продажу
автозаправної станції у м. Дрогобичі по вул. С-ській, 4 , яка є
предметом застави за Договором застави від ХХ.05.2000 р. визнаний
недійсним на підставі ст.48 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, що відповідно
до ст.59 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
означає недійсність такої угоди з
моменту її укладення, а, отже, ДВКП "Торговий дім "ХХХ" не вправі
був передавати в заставу дану АЗС. Також суд дійшов висновку про
необгрунтованість зустрічного позову про визнання "ААА"
добросовісним заставодержателем, оскільки Договір застави, на
думку суду, укладений до виникнення основного зобов'язання, яке
він забезпечує.
Львівський апеляційний господарський суд постановою від ХХ.10.2002
р. залишив зазначене рішення без змін з тих же підстав,
встановивши, проте, що при посвідченні Договору застави нотаріусом
була допущена технічна помилка, яка не може вплинути на
правовідносини сторін договору.
Не погодившись із згаданими рішенням та постановою судів першої та
апеляційної інстанцій, АТ "ААА" в особі Дрогобицької філії подано
касаційну скаргу з вимогою про скасування зазначених вище рішення
та постанови як таких, що прийняті з порушенням норм матеріального
та процесуального права. Касаційні вимоги АТ "ААА" обґрунтовує
тим, що банк є добросовісним заставодержателем у спірних
правовідносинах.
У відзиві на касаційну скаргу АТ "ХХХ" просить оскаржувані рішення
та постанову судів першої та апеляційної інстанції залишити без
змін, а касаційну скаргу АТ "ААА" без задоволення у зв'язку з тим,
що договір купівлі-продажу АЗС від ХХ.05.2000 р. визнаний згідно
ст. 59 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
недійсним з моменту його укладення,
отже, з цього моменту не породжує у його сторін жодних прав і
обов'язків, а тому ДВКП "Торговий дім "ХХХ" не є належним
заставодавцем, а ст.145 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
не може бути
застосована до спірних правовідносин.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін
суд встановив наступне.
ХХ.01.2001 р. між АТ "ААА" в особі Дрогобицької філії та ДТКП
"ССС" укладено кредитний договір № 1, згідно якого банк відкрив
для ДТКП "ССС" кредитну лінію з одномоментною заборгованістю в
сумі 500 000 гривень. На забезпечення виконання зобов'язань за
вказаним кредитним договором між АТ "ААА" (заставодержатель) і
ДВКП "Торговий дім "ХХХ" (майновий поручитель) укладено Договір
застави. Відповідно до умов Договору застави ДВКП "Торговий дім
"ХХХ" передало в заставу АТ "ААА" цілісний майновий комплекс
автозаправної станції, розташований по вул. С-ській, 4 у м.
Дрогобичі Львівської області. Зазначена АЗС була придбана
заставодавцем згідно з договором купівлі-продажу між ДВКП
"Торговий дім "ХХХ" та АТ "ХХХ", посвідченим ХХ.05.2000 р.
приватним нотаріусом С., рєстр. №2. Зазначений договір в
подальшому згідно з рішенням арбітражного суду Львівської області
від ХХ.05.-ХХ.06.2001 р. у справі № 0001 визнано недійсним.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
ХХ.09.2001 р. згадане рішення залишено без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
правильність застосування апеляційним та місцевим господарським
судом норм процесуального та матеріального права, повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки,
колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до
висновку, що оскаржувані рішення та постанова підлягають
скасуванню, а касаційна скарга АТ "ААА" та зустрічний позов АТ
"ААА" - задоволенню, з наступних підстав.
За змістом статей 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, 4 Закону
України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, власник вправі вчиняти щодо
свого майна будь-які дії, не заборонені законом, не порушуючи при
цьому прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб та
держави. Крім того, відповідно до ч.2 ст.5 Основ цивільного
законодавства Союзу РСР і республік від 31.05.1991 р. здійснення
цивільних прав не повинно порушувати прав і охоронюваних законом
інтересів інших осіб. Основи цивільного законодавства Союзу РСР і
республік регулюють цивільні правовідносини, що виникають в
Україні, відповідно до ст. 3 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
та Постанови
Верховної Ради України від 12.09.1991 р. "Про порядок тимчасової
дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР"
( 1545-12 ) (1545-12)
. На дату укладення договору купівлі-продажу АЗС-між АТ
"ХХХ" та ДВКП "Торговий дім "ХХХ" майно продавця перебувало в
податковій заставі, про що йому було відомо. Проти зазначеної
обставини не заперечують представники ВАТ "ХХХ". Відповідно до ст.
5 Указу Президента України від 04.03.1998 р. "Про заходи щодо
підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 167/98 ) (167/98)
, який діяв на дату
укладення договору купівлі-продажу АЗС, відчуження майна, яке
перебуває в податковій заставі, може здійснюватись лише за
письмовою згодою органу державної податкової служби. Такої згоди
на відчуження отримано не було, що підтверджено рішеннями суду із
справи № 001 про визнання Договору купівлі-продажу АЗС недійсним.
Проте, в порушення вимог ст.229 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
та ст. 4
згаданого Указу ( 167/98 ) (167/98)
АТ "ХХХ" не попередило ДВКП "Торговий
дім "ХХХ" про наявність такової застави. Більш того, згідно з
пунктом 1.5 договору купівлі-продажу АЗС продавець (АТ "ХХХ")
підтвердив покупцеві (ДВКП "Торговий дім "ХХХ") про відсутність
будь-яких ,в тому числі заставних, обтяжень відносно АЗС. Таким
чином, АТ "ХХХ" при реалізації цього договору діяло протизаконно
та недобросовісно, на відміну від ДВКП "Торговий дім "ХХХ".
В подальшому ДВКП "Торговий дім "ХХХ", зареєструвавши своє право
на придбану АЗС, передала її в заставу АТ "ААА". На дату укладення
Договору застави між ДВКП "Торговий дім "ХХХ" та АТ "ААА" договір
купівлі-продажу АЗС не був визнаний недійсним, правовстановлюючі
та правореєструючі документи на нерухомість були оформлені, що
підтверджується нотаріальним посвідченням Договору застави, чого б
не відбулось у протилежному випадку в силу статті 55 Закону
України "Про нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
. Відповідно до ст. 49 Закону
України "Про власність" презюмується добросовісне (правомірне)
володіння майном, якщо інше не буде встановлено судом. Рішення про
визнання недійсним правовстановлюючого договору купівлі-продажу
АЗС набуло законної сили ХХ.09.2001, тобто після укладення
Договору застави. 3азначене свідчить про те, що сторони Договору
застави при його укладенні діяли добросовісно.
За таких умов АТ "ААА" є дорбросовісним заставодержателем,
оскільки не знав та не повинен був знати про те, що предмет
застави не перебуває у власності заставодавця. Тому право власника
заставленого майна (АТ "ХХХ") підлягає захистові тільки за умови,
якщо це майно було ним загублено, або викрадено чи вибуло з його
володіння іншим шляхом поза його волею (ст. 145 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
). В інших випадках заставне право зберігається.
Зазначена обставина підтверджується також пунктом 3.4. Роз'яснення
Вищого арбітражного суду України від 24.12.1999 р. "Про деякі
питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням
Закону України "Про заставу" ( v_602800-99 ) (v_602800-99)
.
З матеріалів справи видно, що АЗС вибула з власності АТ "ХХХ" не
поза його волею, а навпаки - дії АТ "ХХХ" щодо укладення договору
купівлі-продажу АЗС з ДВКП "Торговий дім "ХХХ" свідчать про
спрямованість його волі на відчуження цього майна. Не можна
розцінювати набуття АТ "ААА" прав заставодержателя по Договору
застави як таке, що відбулось на безоплатній основі, оскільки
Договором застави забезпечується виконання зобов'язань щодо
погашення кредиту. Крім того, у зв'язку з тим, що згідно зі ст.3
Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
заставою може бути
забезпечена лише дійсна вимога, обов'язковою умовою виникнення
права застави в даному випадку є фактичне отримання позичальником
кредиту (пункт 8.2. згаданого Роз'яснення). Таким чином,
оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням статей 41
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, 4 Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
, статті 145 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
. Не
можуть бути прийняті до уваги заперечення АТ "ХХХ" про
недопустимість застосування статті 145 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
до
спірних правовідносин , оскільки АТ "ААА" за договором застави
набув прав на заставлене майно, в той час як зазначена стаття
регулює захист права власності без застережень відносно обсягу
набуття прав на майно. Можливість застосування такого способу
захисту права власності до заставних правовідносин підтверджується
також п.5 ст. 68 Основ цивільного законодавства Союзу РСР і
республік.
За таких умов судами першої та апеляційної інстанції необхідно
було до спірних правовідносин застосувати статті 181 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
, 1 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
, з огляду
на таке. Враховуючи, що відповідно до ст. 181 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. 1 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
застава виникає в силу закону чи договору, визнання АТ "ААА"
добросовісним заставодержателем та збереження застави означає
переведення прав та обов'язків заставодавця на власника
заставленого майна АТ "ХХХ".
Враховуючи викладене та керуючись ст. 41 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст.4 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
,
ст.ст. 3, 145 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. 1 Закону України "Про
заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
, ст.ст. 49, 68, 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ААА" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Львівської області від
ХХ-ХХ.06.2002 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від ХХ.10.2002 року зі справи № 000 скасувати.
3. В задоволенні первісного позову Відкритого акціонерного
товариства "Нафтопереробний комплекс "ХХХ" відмовити.
4. Зустрічний позов Акціонерного товариства "ААА" задовольнити.
5. Визнати Акціонерне товариство "ААА" добросовісним
заставодержателем за договором застави, укладеним між АТ "ААА" в
особі Дрогобицької філії та ДВКП "Торговий дім "ХХХ", посвідченим
ХХ.01.2001 р. приватним нотаріусом Дрогобицького районного
нотаріального округу С., зареєстрованим в реєстрі за № 2.
6. Повернути Акціонерному товариству "ААА" сплачене ним державне
мито. Доручити господарському суду Львівської області видати наказ
на повернення державного мита.
7. Пункти 2 та 3 ухвали Вищого господарського суду України від
ХХ.12.2002 у справі № 000 визнати такими, що втратили чинність.