Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Усенко Є.А.,

суддів : Бакуліної С.В.,

Ткаченко Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у м. Алушті на постанову від 15.04.2003 року Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-6/3921-2003 господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом МСП "Фірма "Аннушка"

до ДПІ у м. Алушті

про визнання недійсним рішення

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача не з'явились

від відповідача Бурков В.С. (довіреність № 3294/10 від 22.12.2003 р.)

В С Т А Н О В И В :

На підставі розпорядження заступника голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 24 грудня 2003 року № 02-14.2/506, яким внесено зміни до складів суддівських колегій, перегляд в асаційному порядку справи № 2-6/3921-2003 здійснюється колегією суддів у складі: головуючий - Усенко Є.А., судді Бакуліна С.В., Ткаченко Н.Г.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.Н.) від 26.02.2003 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Горошко Н.П., судді Сотула В.В., Маслова З.Д. від 15.04.2003 року, по справі №2-6/3921-2003 позов задоволено; визнано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті АР Крим №0003322303/11158 від 25.09.2002 року недійсним; стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти, позивачу в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст.153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , ст. 33 ГПК України (1798-12) .

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Позивач також не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши доводи представника відповідача, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що 02.09.2002 року на об'єкті торгівлі - в кіоску, розташованому по вул. Ялтинській,19 в м. Алушті, співробітниками ДПІ в м. Алушті проведено перевірку з питання дотримання законодавства здійснення розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. Об'єкт, який перевірявся, належить Малому спільному підприємству "Фірма "Аннушка".

За наслідками перевірки складений акт №001252 від 02.09.2002 року, з якого вбачається, що в порушення заборони ст. 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) на продаж товарів дитячого асортименту, які імітують тютюнові вироби, позивачем була здійснена реалізація жувальної гумки у вигляді цигарки.

На підставі даного акту перевірки ДПІ в м. Алушті прийнято податкове повідомлення-рішення №0003322303/1158 від 25.09.2002 року про застосування штрафу за реалізацію товарів дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби.

Позовні вимоги позивача судом першої інстанції задоволені з огляду на те, що у відповідності до "Номенклатури товарів народного споживання, що враховується в оптовій та роздрібній торгівлі" жувальна гумка відноситься до товарної групи 0.16. Товарна група 0.16 у відповідності з графою "Назва розділів, груп, підгруп і товарів народного споживання" розміщена в розділі "Кондитерські вироби".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що жувальна гумка, як кондитерський вироб, в даному випадку не відноситься до товарів дитячого асортименту, оскільки таке не вбачається з обставин, встановлених актом, зокрема, відсутнє зазначення, що продана жувальна гумка призначена для споживання саме дітьми.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення місцевого суду, зазначив в постанові, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем з порушенням наданих йому повноважень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки вичерпний перелік прав органів державної податкової служби визначений у ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) і, цей перелік не містить права щодо стягнення суми штрафу, передбаченого за порушення ст.153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , який застосовується відповідно до ч.2 ст.17 цього ж Закону (481/95-ВР) .

Як вбачається з ч.3 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймається органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до ч.2 ст.4, ч.4 ст.16 Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) державний захист прав громадян як споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи державного санітарно-епідеміологічного нагляду України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства, а також судові органи; відповідальність за порушення вимог щодо безпеки товарів (робіт, послуг), передбачених цим пунктом, визначається цим Законом та іншими законодавчими актами.

Отже, слід зробити висновок щодо того, що нормами Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) та Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) застосування штрафу за визначене в податковому повідомленні-рішенні порушення покладене на певні органи виконавчої влади.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає порушення судами вимог ст.153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , а також не вбачає порушення судом процесуальних норм.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст.111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ДПІ у м. Алушті від 27.08.2003 року № 1768/10 на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.04.2003 року у справі № 2-6/3921-2003 залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.04.2003 року у справі № 2-6/3921-2003 - без змін.