13/102-03-2889 Про стягнення процентів у сумі 994,93 грн. за прострочення бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ за лютий 2002 року - Текст документа

На підставі розпорядження заступника голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 24 грудня 2003 року № 02-14.2/506, яким внесено зміни до складів суддівських колегій, перегляд в касаційному порядку справи №13/102-03-2889 здійснюється колегією суддів у складі: головуючий - Усенко Є.А., судді Бакуліна С.В., Ткаченко Н.Г.

Рішенням господарського суду Одеської області (суддя Панченко О.Л.) від 19.06.2003 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Жукова А.М., Бойко Л.І.) від 19.08.2003 року, по справі №13/102-03-2889 позовні вимоги задоволене; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Лан" проценти у сумі 994,93 грн., нараховані на суму бюджетної заборгованості, шляхом перерахування на його рахунок в установі банку; стягнуто з відповідача-1 на користь позивача витрати по держмиту в сумі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати ухвалені по справі судові акти і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, саме п.4.1 ст.4 Наказу ДПА України від 21.05.01 р. №200/86 "Про затвердження змін та доповнень до Порядку відшкодування податку на додану вартість" (z0489-01) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.01 р. №489/5680, ч.2 ст.50 Бюджетного кодексу України "Державне казначейство України" (2542-14) , п.4.1 ст.4 Наказу ДПА України від 21.05.01 р. №200/86 "Про затвердження змін та доповнень до Порядку відшкодування податку на додану вартість" (z0489-01) . Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 24.09.2002р. по справі № 17-3-23/02-7754 ДПІ у Приморському районі м. Одеси зобов'язана надати до Управління Державного казначейства в Одеській області висновок для повернення з Держбюджету України на користь позивача бюджетної заборгованості по ПДВ по податковій декларації з ПДВ за лютий 2002р. на загальну суму 16935 грн. та процентів у сумі 162 грн. 91 коп., нарахованих на суму бюджетної заборгованості по ПДВ, шляхом перерахування на рахунок платника податку в установі банку, а Управління Державного казначейства в Одеській області - повернути з Державного бюджету України по висновку ДПІ на користь позивача зазначені бюджетну заборгованість по ПДВ у сумі 16935 грн. та проценти у сумі 162 грн. 91 коп. шляхом перерахування на рахунок в установі банку. Рішення суду від 24.09.2002р. не виконано. Згідно з п. п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) позивач просить стягнути з Держбюджету України в особі Управління Державного казначейства в Одеській області проценти у сумі 994 грн. 93 коп. за прострочення бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ шляхом перерахування на його рахунок в установі банку.

Суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з Держбюджету України в особі Управління Державного казначейства в Одеській області процентів у сумі 994 грн. 93 коп. правомірні, доведені матеріалами справи і підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7. ст. 7 названого Закону (168/97-ВР) у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Суми, не відшкодовані платнику протягом цього строку, вважаються бюджетною заборгованістю, на яку нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету.

Таким чином, передбачивши право платника на відшкодування бюджетної заборгованості разом із нарахованими на її суму процентами в разі порушення терміну відшкодування, законодавець тим самим поширив правила відшкодування бюджетної заборгованості на порядок сплати цих процентів, так як фактично йдеться про розмір відшкодування як такого.

Що ж до посилань відповідача на порушення господарським судом п.4.1 ст.4 Наказу ДПА України від 21.05.01 р. №200/86 "Про затвердження змін та доповнень до Порядку відшкодування податку на додану вартість" (z0489-01) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.01 р. №489/5680, ч.2 ст.50 Бюджетного кодексу України "Державне казначейство України" (2542-14) , п.4.1 ст.4 Наказу ДПА України від 21.05.01 р. №200/86 "Про затвердження змін та доповнень до Порядку відшкодування податку на додану вартість" (z0489-01) , такі не можуть бути визнані обґрунтованими з огляду на те, що підпункт 7.7.3 пункту 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не ставить право платника на отримання процентів у залежність від зазначених умов.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст.111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 18.09.2003 року №20091/9/10-0104 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2003 року у справі №13/102-03-2889 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.08.2003 року у справі №13/102-03-2889 - без змін.