ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2002 Справа N 12/171-1748
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Полякова Б.М.
суддів: Яценко О.В., Цвігун В.Л.
розглянув касаційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності
Циріля Михайла Івановича
на ухвалу від 19.07.2002 р. Львівського
апеляційного господарського суду
у справі № 12/171-1748 господарського суду
Тернопільської області
за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності
Циріля Михайла Івановича (далі –
Циріль М.І.)
до Бучацької міжрайонної державної
податкової інспекції (Монастириське
відділення) (далі – Монастириське
відділення Бучацької МДПІ)
Про визнання недійсним рішення
в судовому засіданні взяли не з’явилися
участь представники: не з’явилися
від позивача:
від відповідача:
Заслухавши доповідь судді Яценко О.В., пояснення представників
сторін, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд
України
В С Т А Н О В И В:
Циріль М.І. звернувся до господарського суду Тернопільської
області з позовом про визнання недійсним рішення Монастириського
відділення Бучацької МДПІ.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що на підставі рішення
відповідача від 19.03.2002 р. № 26-23-2168212879/488 до позивача
застосовані фінансові санкції за порушення п.п. 1, 2, 3, 5, 12,
13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
На думку позивача, на нього покладено відповідальність за
здійснення діяльності іншого підприємця.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від
24.05.2002 р. (суддя – Скрипчук О.С.) в задоволенні позовних
вимог було відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що при здійсненні підприємницької
діяльності позивачем були порушені норми чинного законодавства
України, а саме: Закон України “Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг” ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, Порядок реєстрації та ведення книги
обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від
19.07.2002 р. (судді – Онишкевич В.В., Кузь В.Л., Бойко С.М.)
апеляційну скаргу позивача на рішення у справі було повернуто на
підставі ст.ст. 43, 49, п. 3 ст. 97 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвала суду мотивована тим, що до апеляційної скарги не додано
доказів сплати державного мита у встановленому порядку – у
відмітці банку про зарахування державного мита в державний
бюджет України відсутня дата про таке зарахування, що порушує
вимоги п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння
державного мита.
Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, позивач просить скасувати ухвалу Львівського
апеляційного господарського суду від 19.07.2002 р., посилаючись
на порушення судом норм процесуального права при її прийнятті.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без
задоволення, посилаючись на необґрунтованість вимог позивача при
поданні апеляційної скарги, а тому на безпідставність
апелційного провадження у справі.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оскаржуваної ухвали, дійшла висновку, що
судом апеляційної інстанції, при прийнятті ухвали у справі за
зібраними та оціненими доказами, не було порушено норми
процесуального права, виходячи з наступного.
Відповідно вимог п. 14 ч. 3 Інструкції про порядок обчислення та
справляння державного мита від 22.04.1993 р. № 15,
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 р. за
№ 50 при перерахуванні державного мита з рахунку платника
примірник платіжного доручення повинен містити напис такого
змісту: “Зараховано в доход бюджету ________грн. (дата)”. Цей
напис повинен бути скріпленим першим і другим підписами
посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з
відміткою дати виконання платіжного доручення.
В підтвердження своїх заперечень проти доводів, викладених в
ухвалі про повернення апеляційної скарги від 19.07.2002 р.
скаржник подав до касаційної інстанції платіжне доручення № 4
від 13.06.2002 р. про сплату державного мита за розгляд
апеляційної скарги у справі № 12/171-1748. На зворотньому боці
даного доручення має місце дата зарахування державного мита до
Державного бюджету України, а саме, 13.06.2002 р. З наданого
доручення не вбачається, коли була поставлена дата про
зарахування мита до Державного бюджету України.
Таким чином, ухвала Львівського апеляційного господарського суду
від 19.07.2002 р. прийнята з додержанням вимог чинного
законодавства України, тому підстав для її зміни або скасування
не вбачається.
Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності Циріля
Михайла Івановича на ухвалу Львівського апеляційного
господарського суду від 19.07.2002 р. у справі № 12/171-1748
залишити без задоволення.
2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від
19.07.2002 р. у справі № 12/171-1748 залишити без зміни.
Головуючий Поляков Б.М.
Судді: Яценко О.В.
Цвігун В.Л.