ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2002 Справа N 11/175
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Полякова Б.М.
суддів: Яценко О.В., Цвігун В.Л.
розглянув касаційну скаргу Національного банку України в особі
управління в Миколаївській області
на постанову від 28.08.2002 р. Одеського
апеляційного господарського суду
у справі № 11/175 господарського суду
Миколаївської області
за позовом Акціонерного комерційного
інноваційного банку “УкрСіббанк” в
особі Миколаївської філії (далі –
МФ АКІБ “УкрСіббанк”)
до Національного банку України в особі
управління в Миколаївській області
(далі – Управління НБУ в
Миколаївській області)
Про визнання недійсною постанови
в судовому засіданні взяли Казанцев С.В. – дов. від 26.02.2002
участь представники: р.
від позивача: № КД-1293
від відповідача: Котельнікова Т.А. – дов. від
13.08.2002 р. № 6372
Заслухавши доповідь судді Яценко О.В., пояснення представників
сторін, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд
України
В С Т А Н О В И В:
МФ АКІБ “УкрСіббанк” звернулася до господарського суду
Миколаївської області з позовом про визнання недійсною постанови
НБУ № 4 від 02.11.2001 р. про притягнення до відповідальності за
порушення валютного законодавства.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 02.11.2001 р. Управлінням
НБУ в Миколаївській області винесено постанову № 4 про
притягнення до відповідальності за порушення валютного
законодавства, якою притягнув МФ АКІБ “УкрСіббанк” до
відповідальності у вигляді штрафу у сумі 47089,08 грн.
Підставами для притягнення до відповідальності вказане те, що в
порушення п. 7.1. та п. 7.9. Інструкції про порядок здійснення
контролю і отримання ліцензії за експортними, імпортними та
лізинговими операціями, затвердженою Постановою Правління НБУ
№ 136 від 12.12.1998 р., банк не надав повідомлення по
встановленій формі та у встановлений термін (до 05.05.2001 р.)
до органів ДПІ про порушення на 1 день терміну надходження
товару по імпортній операції клієнта ТОВ “Фрозен Фіш” по платежу
від 16.01.2001 р. у сумі 177000 дол. США за контрактом від
05.01.2001 р. з нерезидентом “Renland Ltd”, щодо якого
встановлений законодавством термін розрахунків закінчився
16.04.2001 р., тоді як ухвала суду про порушення провадження у
справі про стягнення з нерезидента заборгованості винесена
18.04.2001 р.
Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги, МФ АКІБ “УкрСіббанк”
посилається на ч. 2 ст. 4 Закону України “Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, якою передбачено,
що у разі прийняття судом позовної заяви резидента про стягнення
з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання
нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортним
контрактом, терміни, передбачені ст.ст. 1, 2 вищезазначеного
Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не
сплачується.
При цьому, позивач наполягає на тому, що під фразою
“...прийняття судом позовної заяви...” слід розуміти прийняття
(реєстрацію) позовної заяви канцелярією суду, а не прийняття
справи до провадження суддею з винесенням відповідної постанови.
Канцелярією суду позовна заява ТОВ “Фрозен Фіш” до “Renland Ltd”
зареєстрована 17.04.2001 р., а встановлений законодавством
90-денний термін розрахунків між ТОВ “Фрозен Фіш” та “Renland
Ltd” спливав о 24 годині 17.04.2001 р.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від
25.06.2002 р. (суддя – Василяка К.Л.) позовні вимоги задоволені
в повному обсязі.
Рішення суду мотивовано тим, що в ч. 2 ст. 4 Закону України “Про
порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
конкретно не визначено, що зупинення відповідних строків
пов’язане саме з прийняттям справи до провадження. Днем
одержання заяви вважається дата реєстрації позовної заяви
канцелярією суду, навіть у разі, якщо позовна заява не прийнята
до провадження. Термін, встановлений ст.ст. 1, 2 вищезазначеного
Закону резидентом порушений не був і у банку не виникло
обов’язку щодо інформування органів податкової служби про
порушення строків надходження товарів по імпортній операції ТОВ
“Фрозен Фіш”.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
28.08.2002 р. (судді – Бандура Л.І., Поліщук Л.В. Туренко В.Б.)
апеляційну скаргу Управління НБУ в Миколаївській області на
рішення господарського суду Миколаївської області від 25.06.2002
р. було залишено без задоволення, а рішення – без зміни з тих же
підстав.
Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, Управління НБУ в Миколаївській області просить
скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 28.08.2002 р., посилаючись на порушення судом норм
матеріального та процесуального права при її прийнятті.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без
задоволення, посилаючись на те, що рішення та постанова у справі
винесені на законних і обґрунтованих підставах.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оскаржуваних рішення та постанови, дійшла
висновку, що судами першої та апеляційної інстанції, при
прийнятті рішення та постанови у справі за зібраними та
оціненими доказами, було порушено норми процесуального права,
виходячи з наступного.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та,
вбачається з матеріалів справи, 10.10.2001 р. Управлінням НБУ в
Миколаївській області здійснена перевірка виконання вимог
Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного
регулювання і валютного контролю” ( 15-93 ) (15-93)
МФ АКІБ
“УкрСіббанк”, про що складено протокол.
Вказаною перевіркою виявлено, що в порушення п.п. 7.1, 7.9
Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій
за експортними, імпортними та лізинговими операціями,
затвердженою Постановою Правління НБУ № 136 від 24.03.1999 р.,
МФ АКІБ “УкрСіббанк” не надано повідомлення по встановленій
формі та у встановлений термін до органів ДПІ про порушення на 1
день надходження товару по імпортній операції клієнта ТОВ
“Фрозен Фіш” по платежу 16.01.2001 р. у сумі 177000 дол. США за
контрактом від 15.01.2001 р. з нерезидентом “Renland Ltd” щодо
кого законодавчо встановлений термін розрахунків закінчився
17.04.2001 р., а позовна заява прийнята до розгляду
господарським судом Миколаївської області 18.04.2001 р.
На підставі протоколу, 02.11.2001 р. відповідачем прийнято
постанову № 4 про притягнення до відповідальності за порушення
валютного законодавства у вигляді штрафу в сумі 47089 грн. 08
коп. , правомірність якої оскаржив позивач.
Згідно з п. 2 ст. 13 Декрету Кабінету міністрів України “Про
систему валютного регулювання і валютного контролю” ( 15-93 ) (15-93)
уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями,
що проводяться резидентами і нерезидентами через ці банки.
За імпортною операцією резидента України ТОВ “Фрозен Фіш” по
платежу від 16.01.2001 р. в сумі 177000 дол. США за контрактом
від 15.01.2001 р. з нерезидентом “Renland Ltd” (острів Мен)
визначений Законом України “Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
90-денний термін надходження
товару по імпортній операції був порушений, виходячи з
наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 вищезазначеного Закону у разі прийняття
судом або арбітражним судом, Міжнародним комерційним арбітражним
судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій
палаті України позовної заяви резидента про стягнення з
нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання
нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними
контрактами, терміни, передбачені ст.ст. 1, 2 вказаного Закону,
зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Встановлений законодавством 90-денний термін спливав о 24 годині
17.04.2001 р. за правилами обчислювання строків, визначених
ст. 51 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції та,
вбачається з матеріалів справи, позовна заява резидента до
нерезидента здана до арбітражного суду Миколаївської області
17.04.2001 р., а 18.04.2001 р. порушено провадження у справі
№ 11/170, про що винесена відповідна ухвала.
Тобто, термін, встановлений ст.ст. 1, 2 Закону України “Про
порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
був порушений резидентом і у банку виникло зобов’язання щодо
інформування органів податкової служби про порушення строків
надходження товарів по імпортній операції ТОВ “Фрозен Фіш”, так
як зміст вже зазначеної ч. 2 ст. 4 вищевказаного Закону
наголошує саме на прийнятті позовної заяви до провадження, а не
на даті здачі цієї заяви до канцелярії суду, що підтверджується
змістом ч. 3 ст. 4 даного Закону, а саме: у разі прийняття судом
або арбітражним судом рішення про відмову в позові повністю або
частково, або припинення (закриття) провадження у справі чи
залишення позову без розгляду терміни, передбачені ст.ст. 1, 2
Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, поновлюються і пеня за їх порушення
сплачується за кожен день прострочення, включаючи період, на
який ці терміни було зупинено.
Отже, про прийняття позовної заяви свідчить саме ухвала суду,
яка, в даному випадку, винесена 18.04.2001 р.
Згідно ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для скасування або зміни рішення
місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови
апеляційного господарського суду є порушення або неправильне
застосування норм матеріального або процесуального права.
При вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій було
невірно розтлумачено зміст ст.ст. 61, 62 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що є підставою для
скасування рішення та постанови у справі.
Процесуальна дія, а саме, прийняття позовної заяви, для якої
встановлений строк, може бути вчинена до 24 години останнього
дня строку.
Про прийняття позовної заяви свідчить окремий процесуальний
документ – ухвала судді, а не відмітка канцелярії суду.
Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Національного банку України в особі
управління в Миколаївській області на постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 28.08.2002 р. у справі
№ 11/175 задовольнити.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
28.08.2002 р. у справі № 11/175 скасувати
3. Рішення господарського суду Миколаївської області від
25.06.2002 р. у справі № 11/175 скасувати.
4. В позові відмовити.
5. Доручити господарському суду Миколаївської області видати
наказ в поворот виконання рішення господарського суду
Миколаївської області від 25.06.2002 р.
Головуючий Поляков Б.М.
Судді: Яценко О.В.
Цвігун В.Л.