Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Добролюбової - головуючого

Т. Дроботової

Т. Гоголь

за участю представників:

позивача Тюшкевич С. І. - дов. від 24.02.2003 p.

відповідача не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

на постанову від 21.07.2003 p. Київського апеляційного господарського суду

у справі № 33/219 господарського суду м. Києва

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

до - Приватного підприємства "Побуттехцентр"

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Троп- сап"

про визнання угод недійсними

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва звернулась до суду з позовом про визнання недійсними на підставі статті 49 Цивільного кодексу України (1540-06) угод від 04.01.2002 № № 201, 202 між ПП "Побуттехсервіс" та ТОВ "Троп - сап" як таких, що укладені з боку останнього з метою, завідомо суперечною інтересам держави.

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.05.2003 (суддя Лосєв А. М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на недоведеність позивачем факту укладення оспорюваних угод з умислом на порушення інтересів держави та суспільства.

В рішенні зазначено також, що позивачем не надано доказів на підтвердження ухилення ТОВ "Троп-сап" від сплати податків та завдання державі шкоди.

За апеляційною скаргою ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Київський апеляційний господарський суд (судді: В. М. Коваленко - головуючий, О. В. Вербицька, О. М. Нечитайло) переглянув рішення господарського суду м. Києва в апеляційному порядку та постановою від 21.07.2003 залишив його без змін з тих же підстав.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на рішення та постанову у справі, просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.

У касаційній скарзі, зокрема, вказується на те, що за змістом статті 49 Цивільного кодексу України (1540-06) угода, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства є недійсною.

Доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, на думку скаржника, зокрема, відомості про відсутність підприємства за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

В даному випадку, ДПІ вважає, що судами першої та апеляційної інстанції помилково не взято до уваги, що ТОВ "Троп-сап" створювалось з порушенням законодавства і мало при цьому за мету здійснення діяльності шляхом укладання угод, спрямованих на ухилення від оподаткування. Крім того, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27.12.2002 установчі документи ТОВ "Троп-сап" визнані недійсними з наведених підстав.

Заслухавши доповідь судді Дроботової Т. Б. та пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної інстанції.

Так, в ході судового провадження господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 04.01.2002 між ПП "Побуттехцентр" та ТОВ "Троп - сап" укладено угоди №№ 201, 202, за умовами яких останній зобов'язався виконати субпідрядні сантехнічні роботи з демонтажу й монтажу технологічних труб та розрахунку норм водоспоживання та водозабезпечення на загальну суму 19310 грн., в т. ч. ПДВ - 3218,33 грн.

Судами також встановлено, що ТОВ "Троп-сап" засновано особами, які не мали відношення до даного підприємства, без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, що стало підставою визнання рішенням Дніпровського районного суду м. Києва установчих документів підприємства недійсними з моменту їх реєстрації, яка була здійснена з метою одержання засновниками грошової винагороди. Крім того, по даним ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ТОВ "Троп-сап" до податкової служби не звітувало, податки не сплачувало.

Відповідно до статті 49 Цивільного кодексу України (1540-06) угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, є недійсною.

Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (v0003700-78) дія цієї норми поширюється на угоди, які порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, до них, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів.

За встановлених обставин, угоди від 04.01.2002 № 201, 202 між ПП "Побуттехсервіс" та ТОВ "Трос - сап" були укладені з боку останнього з метою ухилення від сплати податків, тобто з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, а тому помилково у відповідності з положеннями статті 49 Цивільного кодексу України (1540-06) не визнані судами першої та апеляційної інстанції недійсними.

Водночас, відповідно до згаданої норми, якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави (стаття 49 Цивільного кодексу України (1540-06) ).

Зі змісту наведеної норми вбачається, що застосування передбачених нею наслідків не ставиться в залежність від будь-яких фактичних обставин, і, таким чином, передбачає необхідність їх застосування судом.

Враховуючи викладене, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального права, позовні вимоги слід задовольнити, визнавши недійсними оспорювані угоди на підставі статті 49 Цивільного кодексу України (1540-06) з застосуванням наслідків, передбачених вказаною нормою.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 2 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення від 28.05.2003 p. господарського суду м. Києва та постанову від 21.07.2003 p. Київського апеляційного господарського суду у справі № 33/219 господарського суду м. Києва скасувати. Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсними угоди, укладені між ТОВ "Троп - сап" та ПП "Побуттехцентр" № 201 та № 202 від 04.01.2002 p.

Стягнути з ПП "Побуттехцентр" в доход Державного бюджету 19310 грн.

Стягнути з ТОВ "Троп - сап" на користь ПП "Побуттехцентр" 19310 грн.

Доручити господарському суду м. Києва видачу наказів на виконання цієї постанови з зазначенням відповідних рахунків.