15/177 Про стягнення 24600 грн. - Текст документа

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва на підставі пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) заявлений позов про стягнення 24600 грн., одержаних ПП "Кедр" за договором № 10 від 09.02.2003 купівлі - продажу лому та відходів чорних металів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, в порушення статті 9 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) , ПП "Кедр" здійснювало реалізацію металобрухту кольорових та чорних металів без відповідної ліцензії.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.06.2003 (суддя Середа О. Ф.) у задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на відсутність у ДПІ правових підстав звертатись до суду з такими позовами, враховуючи коло повноважень органів податкової служби, встановлених Конституцією України та Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .

За апеляційною скаргою ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Одеський апеляційний господарський суд (судді: Лашин В. В. - головуючий, Єрмілов Г. А., Воронюк О. Л.), переглянувши рішення господарського суду Миколаївської області в апеляційному порядку, постановою від 29.07.2003 залишив його без зміни, мотивуючи постанову тим, що Законами України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) та "Про металобрухт" (619-14) не передбачено такий вид відповідальності за здійснення безліцензійної діяльності як стягнення в доход держави отриманих без належних підстав коштів.

Крім того, в постанові зазначено про недоведеність позивачем факту здійснення ПП "Кедр" діяльності, яка б підлягала ліцензуванню у відповідності з названими законами.

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на рішення та постанову, в якій просить судові рішення у справі скасувати, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, в частині визначення повноважень органів державної податкової служби, до яких відноситься також контроль за наявністю у суб'єктів підприємницької діяльності спеціальних дозволів.

Скаржник, крім того, вважає, що, оскільки ПП "Кедр" не мало законних підстав на продаж брухту та відходів чорних металів ЗАТ "Втормет" та відповідно - і на отримання коштів за такий продаж, вказані кошти повинні бути стягнені в доход бюджету як такі, що отримані без законних підстав згідно вимог пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .

Відповідачем відзив на касаційну скаргу не надіслано.

Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові суду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору від 09.02.2001 № 10, укладеного між ЗАТ "Втормет" та ПП "Кедр", останній реалізував ЗАТ "Втормет" металобрухт на загальну суму 24600 грн.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Частина друга цієї ж норми надає право державним та іншим органам звертатися до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.

Для органів державної податкової служби таким законодавчим актом є Закон України "Про державну податкову службу в Україні", статтею 2 (509-12) якого визначено, що основним завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Розділ ІІ цього Закону (509-12) містить перелік покладених на органи державної податкової служби функцій, до яких, зокрема, відноситься здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності.

Однією з функцій органів державної податкової служби є подання до судів і господарських судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

Приписами статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) передбачено, що ліцензуванню підлягають певні види господарської діяльності: зокрема заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних металів (пункт 35 зазначеної норми).

Статтею 22 Закону (1775-14) встановлена відповідальність за порушення його вимог. Зокрема, до суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом.

При цьому ні вказаним Законом, ні Законом України "Про металобрухт" (619-14) не встановлено будь - якої додаткової (крім зазначеної вище) відповідальності за здійснення діяльності без відповідної ліцензії, в тому числі й стягнення отриманих за таку діяльність коштів.

Враховуючи, що відповідальність за здійснення господарської діяльності без ліцензії передбачена спеціальним законодавством з ліцензування певного виду господарської діяльності, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва на підставі пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .

Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення та постанова у справі прийняті у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення від 17.06.2003 p. господарського суду Миколаївської області та постанову від 29.07.2003 p. Одеського апеляційного господарського суду у справі № 15/177 господарського суду Миколаївської області залишити без зміни, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва - без задоволення.