Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді,

суддів;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Підприємства "YYY"

на постанову від 07.10.2003 р. Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі № Х3

за позовом Підприємства "YYY" (надалі - Підприємство)

до Фонду майна АРК (надалі - Фонд); ТЕК "XXX"; ЗАТ "ZZZ"

про визнання наказу та договору недійсними та зобов'язання укласти договір

за участю представників:

від позивача - присутній,

від відповідача - 1 - присутній,

від відповідача - 2 - присутній,

від відповідача - 3 - не з'явились;

в судовому засіданні 10.12.2003 р. оголошувалась перерва

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2003 р. Підприємство звернулось в господарський суд АРК з позовом до Фонду з вимогами: визнати недійсним наказ відповідача від 13.01.2003 р. № 14 про проведення конкурсу та договір купівлі-продажу державного пакету акцій ЗАТ "ZZZ", укладений між Фондом та ТЕК "XXX"; зобов'язати Фонд укласти договір купівлі-продажу державного пакету акцій ЗАТ "ZZZ" з Підприємством. Рішенням господарського суду АРК від 11.09.2003 р. (суддя К.К.К.) позов задоволено частково: наказ та договір визнано недійсними; зобов'язано Фонд в порядку двосторонньої реституції повернути ТЕК "XXX" суми, які одержані по недійсній угоді, а також внести через реєстратора зміни в реєстр власників акцій ЗАТ "ZZZ" та прийняти рішення щодо способу повторного продажу пакета акцій в розмірі 51,3 % від статутного фонду ЗАТ "ZZZ" у відповідності із Законом України "Про господарські товариства" (1576-12) . В іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що оспорюваний наказ видано, а оспорюваний договір укладено, органом приватизації з порушенням ст. 25 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , положення статуту ЗАТ "ZZZ". Крім того, договір укладено Фондом з перевищенням повноважень, тому він підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 48, 63 ЦК України (1540-06) .

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.10.2003 р. (судді: А.А.А., Б.Б.Б., В.В.В.) рішення господарського суду АРК від 11.09.2003 р. скасовано, в позові відмовлено.

Постанова мотивована тим, що Підприємство в строк та в порядку, передбаченому п. 4.3.2 статуту ЗАТ "ZZZ", не направило відповідного повідомлення про бажання викупити пакет акцій, що знаходився у державній власності, тому Фонд в порядку п. 4.3.3 статуту ЗАТ "ZZZ" реалізував своє право на його відчуження шляхом продажу на конкурсній основі. Відтак, висновок місцевого господарського суду про невідповідність наказу та договору положенням ст. 18 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) та вимогам статуту ЗАТ "ZZZ" є помилковим. ФДМУ в подальшому схвалив дії Фонду щодо прийняття оспорюваного наказу шляхом прийняття наказу від 21.01.2003 р. № 87, а оспорюваний договір укладено після цього схвалення, тому підстави для визнання його недійсним згідно ст. 63 ЦК України (1540-06) відсутні.

Не погоджуючись з постановою, Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Фонд надав суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав касаційну скаргу, пояснення представників відповідачів, які заперечували проти задоволення касаційної скарги, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 03.03.1998 р. виконкомом Н-ної районної ради м. Сімферополя було зареєстровано статут ЗАТ "ZZZ" (надалі - Статут), засновниками якого виступили Фонд з 142 460 акціями (51,3%) та Підприємство з 135 100 акціями (48,7%).

Пунктами 4.3.1, 4.3.2 Статуту передбачено, що акціонер, який бажає продати (передати) свої акції (пакет акцій), надає письмове повідомлення іншому акціонеру про своє бажання здійснити продаж (передачу) акцій (пакету акцій) третій особі. Протягом 30 днів після отримання такого повідомлення будь-який акціонер може надати письмове повідомлення акціонеру, що передає, про своє бажання придбати акції. В такому повідомлення вказується кількість акцій що купується та їх ціна.

У відповідності до наказу ФДМУ від 16.10.2002 р. № 1817 "Про внесення доповнення до переліку об'єктів групи "Е" , які підлягають приватизації у 2002 р." (v0110224-02) до таких об'єктів було включено пакет акцій ЗАТ "ZZZ" в розмірі 51,3 % статутного фонду, який знаходився у державній власності.

Як досліджено судами, 06.12.2002 р. Фонд повідомив Підприємство про намір продати пакет акцій в розмірі 51,3% cтатутного фонду ЗАТ "ZZZ", що знаходився у державній власності, третій особі.

Листом від 24.12.2002 р. Підприємство повідомило про зацікавленість у придбанні державного пакету акцій по справедливій вартості та про те, що дане питання знаходиться в компетенції засновників підприємства, остаточне рішення по якому буде прийнято зборами засновників на початку 2003 р.

В свою чергу, 13.01.2003 р. Фондом прийнято рішення про приватизацію об'єкта групи "Е" державної власності - пакету акцій в розмірі 51,3 % від статутного фонду ЗАТ "ZZZ", про що видано відповідний наказ № 14.

Загальними зборами засновників Підприємства 05.06.2003 р. винесено рішення про прийняття участі в якості покупця у конкурсі.

07.08.2003 р. за наслідками проведеного конкурсу між Фондом та ТЕК "XXX" укладено договір купівлі-продажу пакету акцій у статутному фонді ЗАТ "ZZZ" у кількості 142 460 шт., що складає 51,3 % статутного фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України (1798-12) в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційний господарський суд прийняв додаткові докази - рішення господарського суду АРК від 25.07.2003 р. у справі № Х1, наказ ФДМУ від 21.01.2003 р. № 87, протокол № 3 від 03.07.2003 р. засідання конкурсної комісії по проведенню конкурсу по продажу пакету акцій ЗАТ "ZZZ", зміни до статуту ЗАТ "ZZZ" від 29.07.1998 р.

Вказані додаткові докази були досліджені апеляційним господарським судом, знайшовши відображення в оскаржуваній постанові. Досліджуючи ці докази, апеляційний господарський суд дійшов протилежних висновків щодо обставин справи та правовідносин сторін.

Проте, згідно ст. 101 ГПК України (1798-12) додаткові докази приймаються апеляційним господарським судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Незважаючи на те, що сторони не обґрунтували неможливість подання додаткових доказів суду першої інстанції з причин, що від них не залежали, ці докази були прийняті апеляційним господарським судом з порушенням вимог процесуального закону. Крім того, в порушення ч. 2 ст. 36 ГПК України (1798-12) , деякі докази, що містяться в матеріалах справи, належним чином не засвідчені.

Спростовуючи доводи позивача та висновки місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд посилався, зокрема, на лист ФДМУ від 26.12.2002 р. Проте, вказаний лист в матеріалах справи відсутній.

Вищевказані порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування оскаржуваної постанови, призвели до того, що апеляційний господарський суд встановлюючи обставини та оцінюючи докази, які у суду першої інстанції були відсутні, дійшов протилежних висновків ніж місцевий господарський суд.

В свою чергу, колегія суддів не знаходить законних підстав для залишення рішення місцевого господарського суду без змін.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Рішення цим вимогам не відповідає. Юридична оцінка надавалась обставинам справи, які встановлені судом неповно.

Юридично необґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про невідповідність оспорюваних наказу та договору статті 25 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , в якій визначено види акціонерних товариств.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) продаж акцій (часток, паїв), що належать державі у майні підприємств із змішаною формою власності, провадиться з урахуванням законодавства та установчих документів цих підприємств.

Проте, положення статуту ЗАТ "ZZZ" та спірні відносини сторін належним чином судом не досліджені та не проаналізовані.

В порядку ст. ст. 22, 77 ГПК України (1798-12) 11.09.2003 р. Фонд та ТЕК "XXX" звернулись до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи. Проте, місцевий господарський суд не розглянув заявлені клопотання, про що свідчать протокол судового засідання та рішення від 11.09.2003 р., що є порушенням ст.ст. 42, 43, 22, 43, 84 ГПК України (1798-12) . Суд не створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. У вступних частинах протоколу та рішення зазначено про відсутність представників відповідача-2, в той час як вбачається з їх описових частин, представник ТЕК "XXX" давав пояснення в судовому засіданні.

В порушення п. 2 ст. 83 ГПК України (1798-12) , місцевий господарський суд приймаючи рішення в частині зобов'язання Фонду через реєстратора внести зміни в реєстр власників акцій ЗАТ "ZZZ" та прийняти рішення щодо способу повторного продажу пакета акцій в розмірі 51,3 % від статутного фонду ЗАТ "ZZZ" у відповідності із Законом України "Про господарські товариства" (1576-12) - вийшов за межі позовних вимог, за відсутності про це клопотання заінтересованої сторони.

В порушення ч. 1 ст. 46 ГПК України (1798-12) та п. 35 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (7-93) місцевий господарський суд стягнув державне мито з Фонду - державного органу приватизації, незважаючи на наявність пільги щодо його сплати.

У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувані рішення та постанову, суди надали неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушили і неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 111-7 ГПК України (1798-12) ), рішення від 11.09.2003 р. та постанова від 07.10.2003 р. підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Підприємства "YYY" задовольнити частково.

Рішення господарського суду АРК від 11.09.2003 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.10.2003 р. у справі № Х3 скасувати.

Справу передати на новий розгляд господарському суду АРК.