Спір про визнання права власності на майно та визнання недійсними акту прийому-передачі майна, свідоцтва про право колективної власності на майно, скасування рішення міськради - Матеріали постанови ВГСУ 05/146

В липні 2002 року товариство з обмеженою відповідальністю "БА" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю фірми "СЛТД" вартості цілісного майнового комплексу, сплаченої за договором купівлі-продажу від 16.11.2003 в сумі 750 000грн, вартості витрат на поліпшення в розмірі 108 968,07грн. та вартість за користування кредитом в розмірі 102 180,82грн.

22 листопада 2002 року Позивач - ТОВ "БА" змінив позовні вимоги та звернувся із заявою про визнання за ним права власності на майно (цілісний майновий комплекс), що знаходиться за адресою: м. Вишневе, та просив визнати недійсним свідоцтво № 81/13 від 23.09.2002 про право колективної власності на нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: Київська область м. Вишневе.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2002 року до участі у справі як інших відповідачів залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Е" та Бюро технічної інвентаризації.

17.06.2003 року до господарського суду міста Києва позивачем надані доповнення до позовної заяви, в яких вимагалось скасувати акт приймання-передачі рухомого та нерухомого майна, що знаходиться в м. Вишневому, від 23.08.2002; скасувати рішення виконавчого комітету Вишневої міської Ради №81/13 від 23.09.2002 "Про оформлення свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна в м. Вишневе за ТОВ "Е"", скасувати свідоцтво № 81/13 від 01.10.2002 року про право колективної власності на нежилі приміщення, які знаходяться у м. Вишневе.

Ухвалою суду від 17.06.2003 року до участі у справі залучено в якості відповідача - Вишневу міську Раду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.08.2003 року позовні вимоги ТОВ "БА" задоволені частково і за товариством з обмеженою відповідальністю "БА" визнано право власності на цілісний майновий комплекс, а саме: адмінбудівлю цегляну, площею 1583,9 кв.м., зазначену в плані під літерою А; гараж площею 667,2 кв.м., зазначений в плані під літерою Б; столярно - лісопильний цех, площею 699,0, зазначений в плані під літерою В; склади №1,№2,№3,№4,№5 площею 1219,7 кв.м, зазначені в плані під літерою Г; котельню площею 98,9 кв.м., зазначену в плані під літерою Д; ТП-501, площею 41,0 кв.м., зазначену в плані під літерою Є; компресорну площею 17,2 кв.м., зазначену в плані під літерою Ж; бетонний вузол площею 134,6 кв.м., зазначений в плані під літерою З; прохідну площею 209,7 кв.м., зазначену в плані під літерою І; склад площею 38,0 кв.м., зазначений в плані під літерою Й; каналізаційну станцію площею 17,0 кв.м., зазначену в плані під літерою К; водонапірну станцію площею 12,1 кв.м., зазначену в плані під літерою Л; артсверловину площею 13,6 кв.м., зазначену в плані під літерою М; огорожу, зазначену в плані під цифрою 1-8; сверловину, зазначену в плані під цифрою 9, що знаходяться за адресою: Київська область, м. Вишневе.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2003 рішення господарського суду м. Києва від 05.08.2003 скасовано. У позовних вимогах товариству з обмеженою відповідальністю "БА" відмовлено повністю за таких обставин, що спірне майно перейшло у власність УКСП "Е" в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2003, ТОВ "БА" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2003 та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 05.08.2003, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема статті 145 ЦК України (435-15) .

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин, правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Місцевим та апеляційним господарськими судами було встановлено, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "БА" виникли внаслідок визнання недійсним у судовому порядку договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, укладеного між ТОВ "БА" і ТОВ "СЛТД".

Рішенням господарського суду Київської області №51/11-02 від 12.06.2002 договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 16.11.2001 визнано недійсним на підставі статті 48 ЦК України (435-15) . Дане рішення вступило в законну силу.

Відповідно до вимог статті 115 ГПК України (1798-12) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом (1798-12) та Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , відповідно до чого майно, що було предметом продажу за договором купівлі-продажу від 16.11.2003, підлягало поверненню продавцю в порядку реституції.

Згідно з частиною 2 статті 48 ЦК України (435-15) , по недійсній угоді кожна із сторін зобов'язана повернути іншій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки не передбачені законом.

Крім того, 31.07.2002 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2002 у справі №158/7-2001, ТОВ "СЛТД" та УК СП "Е" уклали, в межах виконавчого провадження, мирову угоду про погашення боргу майном, що знаходиться в м. Вишневе. Зазначена мирова угода затверджена в порядку статті 121 ГПК України (1798-12) ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2002 у справі №158/7-01, чинність якої підтверджена Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2003.

Ця ухвала набрала законної сили і за умовами статті 115 ГПК України (1798-12) є обов'язковою для виконання на всій території України.

Згідно статті 35 ГПК України (1798-12) , факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Позивач - ТОВ "БА" не довів незаконності мирової угоди тому згідно частини 2 статті 145 Цивільного кодексу України (435-15) не вправі витребувати майно, набуте УК СП "Е" під час виконання судового рішення, яке Укрконцерн передав до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Е".

Не може бути прийнято до уваги посилання Скаржника на договір застави, укладений з АКБ "ІБ", як на доказ правомірності набуття ним майна, оскільки права заставодержателя при зміні власника захищені згідно зі ст. 27 Закону України "Про заставу" (2654-12) .

Таким чином, до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Е" було передане майно, отримане ТОВ "СЛТД" та УК СП "Е" в порядку виконання чинних судових рішень, тому апеляційний суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги Позивача - ТОВ "БА" про визнання за ним права власності на спірне майно як добросовісного набувача задоволенню не підлягають.