ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
17.12.2002                              Справа N 2-20/10383-2002
 
Вищий господарський суд України у складі суддів:
 
головуючого        Овечкіна В.Е.
суддів:            Чернова Є.В.
                   Мілевського Й.Р.
за участю представників:
позивача           І.Кройтор
відповідача        
розглянув          Сімферопольської МДПІ
касаційну скаргу
на рішення         господарського  суду  Автономної   Республіки
                   Крим
у справі           № 2-20/10383-2002
за позовом         Державного             сільськогосподарського
                   підприємства “Агропромкомбінат Виноградний”
до                 Сімферопольської МДПІ, управління  Державного
                   казначейства Автономної Республіки Крим
 
Про   стягнення 1025222 грн.,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського  суду Автономної  Республіки  Крим  від
25.09.2002   /суддя   М.Луцяк/  позов  задоволено,   зобов’язано
повернути  з державного бюджету України на користь Агрокомбінату
“Виноградний” 978808 грн. ПДВ.
 
Рішення  суду  мотивовано  тими  обставинами,  що  згідно  Указу
Президента  України  №  1328/98  від  02.12.98  “Про   підтримку
сільськогосподарських  товаровиробників”  визначено,  що  ПДВ  з
товарів  власного  виробництва, які вироблені  на  давальницьких
умовах,   залишається  у  товаровиробника  з   метою   придбання
матеріально-технічних ресурсів виробничого  призначення,  згідно
п.  11.29  ст.  11  Закону України “Про ПДВ” ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
          до
01.01.2001 призупинена дія п. 7.7 ст. 7 п.п. 10.1, 10.2  ст.  10
цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ, в тому числі  щодо
товарів виготовлених на давальницьких умовах з власної сировини.
Позивачем  перераховано до бюджету 978808 грн. ПДВ в  зв’язку  з
продажем виноматеріалів заводам вторинного виноробства.
 
Код  виноматеріалів 220430, який підтверджує  ту  обставину,  що
товар є підакцизним зазначений в декларації позивачем помилково.
 
Сімферопольська міжрайонна державна податкова інспекція  просить
рішення  господарського суду АР Крим по цій справі скасувати,  у
позові  відмовити, оскільки виноматеріали згідно  ст.  1  Закону
України  “Про  ставки  акцизного збору,  ввізне  мито  на  спирт
етиловий   алкогольні  напої”  №  178/96  ВР  від   07.05.96   є
підакцизним товаром.
 
Визначено   платником  податкове  зобов’язання  не   може   бути
оскаржено  у судовому порядку, повернення неправильно  сплачених
податків  здійснюється не більше ніж за один  рік  до  виявлення
неправильної оплати.
 
Вищий  господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи, вимоги викладені у касаційній скарзі,
заперечення  на  них  та  вважає, що касаційна  скарга  підлягає
задоволенню частково з наступних підстав.
 
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про ставки акцизного збору і
ввізного  мита  на  спирт  етиловий  та  алкогольні  напої”  від
07.05.96  № 178/96 затверджені ставки акцизного збору і ввізного
мита на спирт етиловий та алкогольні напої, які встановлюють, що
інші  сусла  виноградні  /в  тому числі  коньячні  і  шампанські
виноматеріали/,   підпадають   під   код   виробів   згідно    з
гармонізованою системою опису та кодування товарів 220430.
 
Згідно  довідки  ТПП АРК від 17.01.2002 визначена  відповідність
виноматеріалів певним кодам зовнішньоекономічної  діяльності,  в
тому числі коду 220430.
 
Поряд   з   цим,  судом  першої  інстанції  допущена   неповнота
встановлення  обставин  справи,  оскільки  в  матеріалах  справи
відсутні   повноваження   ТПП  щодо   визначення   правомірності
віднесення виноматеріалів до тих чи інших кодів, не представлена
відповідна виписка з установчих документів ТПП АРК.
 
Потребують  з’ясування обставини пов’язані з тим,  що  позивачем
укладалися  внутрішні  договори з  резидентами,  в  той  же  час
посилання здійснюються на коди ЗЕД, які при укладанні внутрішніх
договорів не використовуються, а отже при новому розгляді справи
слід  з’ясувати чи є предметом спору сплата акцизного збору  при
здійсненні  ЗЕД,  чи  розповсюджується цей  збір  при  укладенні
внутрішніх договорів.
 
Судом  першої інстанції не враховані вимоги ст. 10  Декрету  КМУ
“Про  стягнення  не  внесених у строк  податків  і  неподаткових
платежів”, який був чинний у спірний період та встановлював,  що
повернення   неправильно  сплачених  податків   і   неподаткових
платежів,   зазначених  у  ст.  1  цього  Декрету,  здійснюється
органами  стягнення  не  більше як  за  один  рік  до  виявлення
неправильної сплати, якщо інше не передбачено законодавством.
 
В  зв’язку  з  цим, при з’ясуванні повноважень  ТПП  при  новому
розгляді  справи  слід  визначити  періоди  та  суми  ПДВ,   які
підлягають поверненню з бюджету.
 
Під час нового розгляду справи господарському суду АРК необхідно
врахувати  викладене,  всебічно і повно з’ясувати  всі  фактичні
обставини  справи, об’єктивно оцінити докази, що мають  юридичне
значення  для  розгляду і вирішення справи  по  суті,  з’ясувати
дійсні   права   та   обов’язки  сторін  і  в   залежності   від
встановленого  правильно застосувати норми матеріального  права,
які  регулюють  спірні  правовідносини та ухвалити  основане  на
законі судове рішення.
 
Приймаючи  до  уваги викладене, керуючись ст.ст. 111-9,  111-10,
111-11, 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
 
                          ПОСТАНОВИЛИ:
 
1.Касаційну скаргу Сімферопольської міжрайонної ДПІ задовольнити
частково.
 
2.Рішення  господарського  суду АРК  від  25.09.2002  по  справі
№ 2-20/10383 скасувати.
 
3.Справу  передати  на  новий  розгляд  до  господарського  суду
Автономної Республіки Крим.
 
Головуючий                                        В.Овечкін
 
Судді                                             Є.Чернов
 
                                                  Й.Мілевський