ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.2002 Справа N 2-6/6617
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого-Першикова Є.В.,
Суддів: Савенко Г.В., Цвігун В.Л.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю “Кримські зорі”
на постанову від 30.09.02
Севастопольського апеляційного господарського суду
зі справи № 2-6/6617
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кримські
зорі”
до Державної податкової інспекції у м. Алушта
про визнання рішення частково недійсним
В засіданні взяли участь представники
-позивача: Белан В.В. директор
-відповідача: Склова Т.А. (дов. № 12480 від 06.12.02)
Авдеєва О.Ю. (дов. № 12481 від 06.12.02)
В звязку з хворобою судді Ходаківської І.П. заступником Голови
Вищого господарського суду України Осетинським А.Й.
розпорядженням від 10.12.02 для розгляду справ, призначених до
перегляду в касаційному порядку колегією суддів у складі:
головуючого – Першикова Є.В., суддів Савенко Г.В., Ходаківської
І.П. , утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий
Першиков Є.В., судді Савенко Г.В., Цвігун В.Л.
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 12.12.2002 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого
господарського суду України.
Рішенням господарського суду Автономної республіки Крим (суддя
Шкуро В.Н.) від 09.07.02 позов задоволено частково. Рішення ДПІ
у м. Алушті № 267/23-2-8/30639111/3709 від 19.04.02 визнано
недійсним в частині донарахування податку на репатріацію в сумі
119912,82грн. та застосування штрафних санкцій по податку на
репатріацію в сумі 288700,83грн. В іншій частині позову
відмовлено.
Судовою колегією Севастопольського апеляційного господарського
суду (головуючий Черткова І.В., судді: Латиніна О.А., Лисенко
В.А.) прийнято постанову від 30.09.02, якою рішення по справі
змінено, в позові відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Кримські зорі”
звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною
скаргою на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята
внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а
саме положень Угоди між Урядом України та Урядом Російської
Федерації “Про уникнення подвійного оподаткування доходів і
майна та попередження ухилень від сплати податків”.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу ТОВ “Кримські зорі” на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду, заслухавши
представників сторін та перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності їх оцінки судом, а також правильність
застосування норм матеріального права встановила:
ДПІ у м. Алушта провела перевірку ТОВ “Кримські зорі” на предмет
дотримання вимог валютного та податкового законодавства, про що
складено акт № 20/23-1-8/30639111/350 від 15.04.02. На підставі
акту заступником начальника ДПІ у м. Алушта прийнято рішення №
267/23-2-8/30639111/3709 від 19.04.02 “Про застосування та
стягнення сум штрафних санкцій, донарахованих сум податків,
зборів (обовязкових платежів) та пені за порушення податкового
та іншого законодавства”. Дане рішення оскаржується позивачем в
частині донарахування податку на репатріацію у сумі
119912,82грн. та застосування штрафних санкцій в сумі
289550,83грн.
За кредитними договорами в період з 18.09.00 по 26.11.01
позивачем отримано 1млн.600тис. дол. США кредиту. За
користування кредитом з 29.12.00 по 27.11.01 ТОВ “Кримські зорі”
перераховано АКБ “Авангард” 224532,88 дол. США.
Між Урядом України та Урядом Російської Федерації 08.02.95
підписано угоду про уникнення подвійного оподаткування доходів і
майна та попередження ухилень від сплати податків. Відповідно до
п. 1 ст. 11 Угоди проценти, які виникли в одній Договірній
Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави,
можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі, якщо
такий резидент має фактичне право на ці проценти.
Відповідно до п. 5 ст. 11 даної Угоди положення пунктів 1 і 2 не
застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти,
яка є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює
підприємницьку діяльність у другій Договірній державі, в якій
виникають проценти, через розташоване в ній постійне
представництво, або надає в цій другій Державі незалежні
особисті послуги з розташованої там постійної бази, і боргова
вимога, на підставі якої сплачуються проценти, дійсно
відноситься до такого постійного представництва або постійної
бази. У такому випадку застосовуються положення статті 7 або
статті 14 цієї Угоди. Тобто, п. 5 ст. 11 Угоди конкретизує, в
яких випадках не застосовуються положення пунктів 1 і 2 вказаної
статті, але таких підстав судами першої та апеляційної інстанції
не встановлено.
Відповідно до п. п. 4,6 Порядку звільнення (зменшення) від
оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно
з міжнародними договорами України про уникнення подвійного
оподаткування (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів
України від 06.05.01 № 470) підставою для звільнення (зменшення)
від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є
подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки
(або її нотаріально посвідченої копії), яка підтверджує, що
нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний
договір. Особа, яка виплачує доходи нерезидентові, у разі
подання нерезидентом довідки, може застосовувати положення
міжнародного договору, зокрема щодо звільнення (зменшення) від
оподаткування. Таким чином, законодавством України передбачена
можливість звільнення від оподаткування нерезидента з джерелом
його походження із України та отриманого відповідно до п. п. 1,2
ст. 11 Угоди при дотриманні певних умов, а саме надання довідки,
яка відповідає вимогам п. 4 порядку. В даному випадку в
матеріалах справи наявна довідка від 13.07.01 видана
Міністерством Російської Федерації по податкам і зборам, яка
була надана позивачу АКБ “Авангард”. Крім того, позивачем
представлена довідка АКБ “авангард” від 18.06.02 за підписом
посадових осіб АКБ “Авангард” відповідно до якої згідно
законодавства Російської Федерації сплачено податок на прибуток
з отриманих банком процентів за користування кредитом у
належному обємі.
Зважаючи на вищевикладене, судова колегія вважає, що
донарахування ДПІ податку на репатріацію в даному випадку
протирічить вищезгаданій Угоді і тягне за собою подвійне
оподаткування процентів, отриманих АКБ “Авангард” від ТОВ
“Кримські зорі” за користування кредитом.
Що стосується посилання ДПІ у м. Алушта на п. 2 ст. 11 Угоди про
уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та
попередження ухилень від сплати податків, яким, на думку ДПІ,
передбачається обовязок резидента України сплачувати податок на
проценти (доход) нерезидента в Україні, то слід зауважити, що п.
2 ст. 11 Угоди передбачає не обовязок, а можливість сплати
податку на Україні, обмежуючи його 10% від загальної суми
процентів.
Посилання ДПІ у м. Алушта на ст. 13 “Оподаткування нерезидентів”
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
також не приймається до уваги, оскільки відповідно
до ст. 18.1 цього Закону якщо міжнародним договором,
ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила,
ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми
міжнародного договору, в даному випадку положення Угоди про
уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та
попередження ухилень від сплати податків.
Спірне рішення ДПІ у м. Алушта також оскаржується в частині
нарахування штрафних санкцій за податком на репатріацію та за
неподання податкової декларації.
Оскільки відповідачем неправомірно донараховано податок на
репатріацію, господарський суд Автономної Республіки Крим
обгрунтовано дійшов до висновку про відсутність підстав для
застосування штрафних санкцій, передбачених п. п. 17.1.2, 17.1.9
ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами”.
Що стосується застосування штрафних санкцій за неподання
позивачем звітів, то слід зазначити наступне: обовязок особи,
яка сплачує доход нерезиденту, надавати державному податковому
органу звіт про нараховані доходи, передбачено Порядком надання
звітів про утримання та внесення до бюджету податку на доходи
нерезидентів. Відповідальність платника податку за
непредставлення податкової декларації передбачена Законом
україни “Про порядок погашення зобовязань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Оскільки
позивачем не надано ДПІ у м. Алушта звіт за пять звітних
періодів, в яких здійснювалась сплата процентів АКБ “Авангард”,
державною податковою інспекцією правомірно застосовано до ТОВ
“Кримські зорі” штрафні санкції у розмірі 850грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова
севастопольського апеляційного господарського суду прийнята
внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а
тому підлягає скасуванню, а рішення господарського суду
автономної Республіки Крим – залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
колегія суддів Вищого Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
30.09.02 у справі № 2-6/6617 скасувати, рішення господарського
суду Автономної республіки Крим від 09.07.02 у даній справі
залишити без змін.
Пункти 4, 5 ухвали Вищого господарського суду України від
21.11.02 у справі № 2-6/6617 визнати такими, що втратили
чинність.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г. Савенко
В.Цвігун