Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.,

розглянув касаційне подання Прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" Держкомрезерву України (далі - Прокурор)

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.08.2003 p.

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2003 p.

зі справи № П-9/92

за позовом Прокурора в інтересах держави

до приватного сільськогосподарського підприємства "Карпати" (далі

ПСГП "Карпати")

про стягнення 74 048,81 грн.,

та зустрічним позовом ПСГП "Карпати"

до державного підприємства "Івано-Франківський комбінат

хлібопродуктів" (далі - ДП "Івано-Франківський комбінат

хлібопродуктів")

про стягнення 97 227, 00 грн.,

Судове засідання проведено за участю представників сторін: ПСГП "Карпати": Костюк Я.В.,

Прокурор: не з'явився.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПСГП "Карпати" про стягнення 74 048,81 грн., у тому числі 69023,79 грн. основного боргу та 5025,02 грн. пені. ПСГП "Карпати" подало зустрічний позов, згідно з яким просило господарський суд стягнути з ДП "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" 97,227 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 01.08.2003 (суддя Фанда О.М.) у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено: з ДП "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" на користь ПСГП "Карпати" стягнуто 97 227,00 грн. збитків та судові витрати.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2003 (колегія суддів у складі: суддя Мельник Г.І. - головуючий, судді Новосад Д.Ф. і Михайлюк О.В.) назване рішення залишено без змін.

У касаційному поданні до Вищого господарського суду України Прокурор просить рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги за первісним позовом в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги. Прокурор у судове засідання не з'явився. Відзив на касаційне подання не надходив.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника ПСГП "Карпати", Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- сторонами було укладено угоду від 28.05.2001 № 469, за умовами якої ПСГП "Карпати" отримувало протягом 2001 року від ДП "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" комбікорм;

- відповідно до умов названої угоди ДП "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" надавав ПСГП "Карпати" при кожній поставці сертифікати якості на відвантажені комбікорми;

- згідно з поданими сторонами сертифікатами якості в травні, червні 2001 року ДП "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" поставлялися комбікорми для курчат віком 5-30 днів, а в липні, серпні 2001 року - для курчат віком 31-90 днів;

- згідно з актами експертизи Обласної державної лабораторії ветеринарної медицини та акту від 22.06.2001 спеціалістів ветеринарної медицини за період 15.06.2001-30.08.2001 встановлено загибель курчат віком 5-6 днів та віком 45 днів;

- загибель курчат сталася внаслідок споживання ними комбікормів з підвищеним вмістом жирів, що є причиною псування комбікормів та загибелі птиці.

Причиною спору за первісним позовом, на думку позивача, стало невиконання відповідачем своїх зобов'язань за угодою від 28.05.2001 № 469 щодо оплати поставленого комбікорму.

Поставка комбікорму, що не відповідає технологічним вимогам, ПСГП "Карпати" та завдання останньому матеріальної шкоди на суму 97 227 грн. стало, на його думку, причиною подання зустрічного позову.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, висновку про те, що ПСГП "Карпати" було завдано збитків загибеллю курчат у зв'язку з поставкою неякісних комбікормів, отриманих від ДП "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів", суди першої та апеляційної інстанції дійшли з порушенням норм процесуального законодавства. Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проте судові інстанції, розглядаючи справу, не з'ясували питання про відповідність якості комбікормів пункту 3 угоди від 28.05.2001 № 469, яка передбачала, що якість комбікорму повинна відповідати вимогам погодженого сторонами рецепту та мати відповідний сертифікат якості. Однак, питання щодо відповідності поставленого комбікорму погодженому рецептові, зокрема про кількість жирів у цьому рецепті, судовими інстанціями не досліджувалося. Крім того, ними не з'ясовувалося питання стосовно: дотримання технологічних норм зберігання поставленого комбікорму та утримання загиблої птиці; відповідність згодованого комбікорму відповідним віковим групам курчат. Водночас, для висновку про наявність причинного зв'язку між поставкою корму та загибеллю внаслідок його неякісності курчат дослідження зазначених обставин має істотне значення. Крім того, місцевим судом взагалі не дано оцінку діям сторін з приймання товару та оплати за нього відповідно до угоди від 28.05.2001 № 469 та не зазначено з посиланням на норми матеріального права чому поставлений товар не підлягає оплаті. Все це свідчить про неповне встановлення усіх обставин справи, які входять до предмету доказування у ній.

Крім того, господарському суду першої інстанції слід було з'ясувати питання правомірності звернення прокурора з позовом в інтересах державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" Держкомрезерву України, оскільки зі змісту рішення Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.99 вбачається, що господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Судом апеляційної інстанції недоліки рішення суду першої інстанції не усунуто.

Таким чином, судові інстанції припустилися порушення вимог частини першої статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи і частини першої статті 43 названого Кодексу (1798-12) стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням наведеного у новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно встановити зазначені у цій постанові обставини, надати доводам сторін і поданим ними доказам належну правову оцінку та вирішити спір згідно з вимогами закону.

Керуючись статтями 111-7 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.08.2003 p. і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2003 p. зі справи № П-9/92 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.