Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Божок В.С,

суддів : Дроботової Т.Б.,

Черкащенка М.М.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Марганецької об'єднаної державної податкової

інспекції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровської апеляційного господарського

суду від 04.09.03 p.

у справі господарського суду Дніпропетровської області

за позовом ВАТ "Марганецький гірничо - збагачувальний

комбінат", м. Марганець

до 1) Відділення державного казначейства України

у м. Марганці

2) Марганецької об'єднаної державної

податкової інспекції Дніпропетровської

області

про стягнення процентів по бюджетній заборгованості

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: А.А.А. - дов. № 30/963 від 02.09.03 p.,

Б.Б.Б. - дов. № 30/1053 від 01.10.03 p.,

В.В.В. - дов. № 30/946 від 26.07.03 p.

від відповідача: Г.Г.Г. - дов. № 6147/8/10-0 від 10.11.03 p.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 12.06.03 господарського суду Дніпропетровської області позовні вимоги задоволено. Стягнено з державного бюджету на користь ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" відсотки нараховані на суму бюджетної заборгованості з ПДВ за квітень 2002 в розмірі 313804, 58 грн.

Постановою від 04.09.03 Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення від 12.06.03 господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, що передбачено п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) . Підпунктом 7.7.3 зазначеного Закону (168/97-ВР) встановлено, що у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті (168/97-ВР) , має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Не погоджуючись з судовими рішеннями Марганецька об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області звернулась у Вищий господарський суд України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що норма ч. 5 п.п. 7.7.3 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" (168/97-ВР) передбачає стягнення коштів з бюджету, а не відсотків, нарахованих на суму бюджетної заборгованості, які не можуть бути коштами бюджету. Тому, судом не правильно застосовано дану норму, якою не передбачено обов'язкового відшкодування з державного бюджету відсотків, що нараховуються на суму бюджетної заборгованості у розмірі 120 відсотків від облікової ставки НБУ. Закон передбачає тільки нарахування у обліковому рахунку платника відсотків, а не їх стягнення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Господарським судом Дніпропетровської області встановлено, що ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", у визначений порядок і строки на підставі Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) 20.05.03 подав до Марганецької об'єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з ПДВ за квітень 2002 року.

Господарським судом Дніпропетровської області 26.12.02 прийнято рішення зі справи № 28/56 за позовом ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Управління держказначейства України Дніпропетровської області, Марганецької ОДПІ та Державного казначейства у м. Марганці про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ за квітень 2002в сумі 3682929 грн. Дане рішення на момент розгляду даної справи набрало чинності.

Відповідно до п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

Підпунктом 7.7.3 вищезазначеного закону (168/97-ВР) встановлено, що у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті (168/97-ВР) , має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.

Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Крім того, стягнення процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості, передбачено п. 6.3 Порядку відшкодування податку на додану вартість (z0263-97) , затвердженого Державною податковою адміністрацією України і Головним управлінням Державного казначейства України від 02.07.1997р. №209/72 (в редакції наказу ДПА України і Державного казначейства України від 21.05.2001р. №200/86 (z0489-01) ), відповідно до якого на суму бюджетної заборгованості податковими органами в особовому рахунку платника після повного перерахунку коштів з бюджету нараховуються відсотки на рівні 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 04.09.03 p. Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі справи № 27/68 залишити без змін.