Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Божок В.С,

суддів : Хандуріна М.І.,

Черкащенка М.М.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційні скарги ВАТ "Ужгородський турбогаз"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського

суду від 21.04.03 p.

у справі господарського суду Дніпропетровської області

за позовом ВАТ "Ужгородський турбогаз", м. Ужгород

до ТОВ фірма "Гілас", м. Дніпропетровськ

про стягнення 7204, 99 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Сухов В.В.-директор-наказ №1-ок від 01.03.03p.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 17.12.02 господарського суду Дніпропетровської області позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ТОВ фірми "Гілас" на користь ВАТ "Ужгородський Турбогаз" 4828, 99 грн. основного боргу, 51, 00 грн. держмита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Постановою від 02.04.02 Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення від 17.12.02 господарського суду Дніпропетровської області скасовано. В позові відмовлено, з тих підстав, що за змістом ст. 231 Цивільного кодексу України (1540-06) наслідками невиконання продавцем обов'язку передати річ є право покупця вимагати передачі йому проданої речі відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або відмовитись від виконання договору і вимагати відшкодування збитків. Однак, такі вимоги позивачем не пред'являлись.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду ВАТ "Ужгородський турбогаз" звернулось у Вищий господарський суд України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що постанова прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, з причин порушення ТОВ фірми "Гілас" строків поставки продукції, ВАТ "Ужгородський турбогаз" відмовився від подальшого виконання відповідачем обов'язків з поставки продукції, і відповідач погодився про погашення залишку заборгованості шляхом перерахування грошових коштів. Таким чином, односторонньої відмови від договору з боку ВАТ "Ужгородський турбогаз" не було.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Господарським судом встановлено, що ВАТ "Ужгородський турбогаз" та ТОВ фірма "Гілас" 15.05.01 уклали договір № 8/200, за умовами якого ТОВ фірма "Гілас" зобов'язалась поставити ВАТ "Ужгородський турбогаз" продукцію на загальну суму 7204,99 грн.

Платіжним дорученням № 573 від 03.08.01 позивач повністю оплатив рахунок відповідача від 18.06.01, як це передбачено п. 4.2 вищевказаного договору № 8/200. Однак відповідач виконав свої зобов'язання частково.

Статтею 231 Цивільного кодексу України (1540-06) встановлено - якщо продавець на порушення договору не передає покупцеві продану річ, покупець вправі вимагати передачі йому проданої речі і відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або, з своєї сторони відмовитись від виконання договору і вимагати відшкодування збитків.

Колегія суддів вважає, що Дніпропетровський апеляційний господарський суд правомірно дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 8/200 від 15.05.01 - є договором поставки. Зазначений договір укладено між суб'єктами підприємницької діяльності, а предметом договору є передача продукції (труб) у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності.

Частиною 2 ст. 245 Цивільного кодексу України (1540-06) визначено, що договір укладений між юридичними особами за їх розсудом, за яким одна сторона зобов'язується передати другій стороні продукцію у строк, який не збігається з моментом укладення договору, є договором поставки, права і обов'язки сторін у зв'язку з недопоставкою продукції врегульовано ст. 246 та ст. 253 Цивільного кодексу України (1540-06) .

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Дніпропетровським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги ВАТ "Ужгородський турбогаз" відмовити.

Постанову від 21.04.03 p. Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі справи № 6/687 залишити без змін.