Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2003 р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від ХХ.07.2003 р.
у справі господарського суду Рівненської області
за позовом Державної податкової інспекції у Рівненському районі
до К-ського відділу профілактичної дезинфекції
про стягнення 42514,12 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: присутні;
від відповідача: присутні;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Рівненської області від ХХ.05.2003 р. у справі № 000 Державній податковій інспекції у Рівненському районі відмовлено у задоволенні позову про стягнення з К-ського відділу профдезинфекції в доход бюджету 42514,12 грн., отриманих від здійснення діяльності без установлених законом підстав.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від ХХ.07.2003 р. рішення господарського суду Рівненської області від ХХ.05.2003 р. залишено без змін.
Державна податкова інспекція у Рівненському районі подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. При цьому скаржник посилається на порушення судом норм матеріального права.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Підставою звернення Державної податкової інспекції у Рівненському районі до господарського суду про стягнення 42514,12 грн. в доход держави є виявлення факту одержання згаданих коштів відповідачем без встановлених законом підстав, внаслідок надання послуг дезинфекції, дезинсекції та дератизації без відповідно ліцензії.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським судом Рівненської області за період з ХХ.03.2001 р. по ХХ.04.2002 р. відповідачем було надано послуги з дезинфекції, дезинсекції, дератизації на загальну суму 42514,12 грн. за відсутності ліцензії, передбаченої приписами п. 25 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14)
.
Згідно приписів п. 25 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14)
ліцензуванню підлягають проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 р. № 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування" (1698-2000-п)
органом на проведення вищевказаних робіт визначено Міністерство охорони здоров'я України.
Спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і міністерства охорони здоров'я України від 16.02.2001 р. № 38/63 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт (крім робіт на об'єктах ветеринарного контролю). Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.03.2001 р. за № 188/5379 (z0188-01)
. В засобах масової інформації опубліковано ХХ.03.2001 р.
Згідно зі ст. 1 ГПК України (1798-12)
підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Частина друга цієї ж норми надає право державним та іншим органам звертатися до господарського суду випадках, передбачених законодавчими актами України.
Для органів державної податкової служби таким законодавчим актом є Закон України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12)
, статтею 2 якого визначено, що основним завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
У розділі II цього Закону міститься перелік покладених на органи державної податкової служби функцій, до яких, зокрема, відноситься здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності. Проте відповідальність та фінансові санкції за кожне з порушень встановлюється законодавством, яке регулює перелічені відносини.
Однією з функцій органів державної податкової служби є подання до судів і господарських судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів одержаних ними за такими угодами.
У даному ж випадку позов включає вимогу про стягнення в доход держави коштів, які були одержані відповідачем в результаті здійснення безліцензійного надання послуг дезинфекції, дезинсекції та дератизації без відповідно ліцензії.
Довід податкової служби про те, що законодавець передбачив орган ліцензування, механізм і порядок надання ліцензії та встановив відповідальність за порушення Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14)
шляхом подання державними податковими інспекціями до суду позовів про стягнення в дохід державного бюджету коштів, одержаних без установлених законом підстав, спростовується приписами Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12)
, яким визначений статус державної податкової служби, її функції та правові основи діяльності.
За таких обставин, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду прийняті відповідно до вимог діючого законодавства, а тому підстав для їх скасування не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від ХХ.07.2003 р. та рішення господарського суду Рівненської області від ХХ.05.2003 р. у справі № 000 залишити без змін.