ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.2002 Справа N 10/54
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Подоляк О.А., Семчука В.В.,
За участю представників позивача - Ульянов Р.А.
відповідача - не з’явились
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу ТОВ “Фірма “Блок”
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 10.07.2002 року
у справі № 10/54
за заявою ТОВ “Фірма “Блок”
до ТОВ “Еталон Плюс”
про визнання банкрутом
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.05.2002 у
справі № 10/54 (суддя Шкурдова Л.М.) про визнання банкрутом ТОВ
“Еталон Плюс” затверджено реєстр вимог кредиторів боржника
(п. 1); визнано вимоги ЗАТ “Алкопром” в сумі 30321 грн. (п. 2).
Не погоджуючись з вказаною ухвалою в частині визнання вимог ЗАТ
“Алкопром”, ТОВ “Фірма “Блок” звернулося до суду апеляційної
інстанції з скаргою, в якій просило п. 2 ухвали господарського
суду Полтавської області від 16.05.2002 скасувати.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
10.07.2002 (судді Удовиченко О.С., Івакіна В.О., Твердохліб
А.Ф.) ухвала господарського суду Полтавської області від
16.05.2002 залишена без змін.
ТОВ “Фірма “Блок” у поданій касаційній скарзі просить п. 2
ухвали господарського суду Полтавської області від 16.05.2002 та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
10.07.2002 скасувати. В обґрунтування своїх вимог скаржник
посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій
неправильно застосовані норми процесуального права, що призвело
до прийняття незаконних ухвали та постанови.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судом
апелційної? інстанції норм матеріального і процесуального права,
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Обставини справи судом першої та апеляційної інстанцій
встановлені шляхом повного, всебічного та об’єктивного розгляду
справи і відповідають доказам, які містяться в матеріалах
справи.
Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі – Закон) в редакції від 30.06.1999
кредитори у місячний строк з дня опублікування в офіційному
друкованому органі оголошення про порушення справи про
банкрутство подають в арбітражний суд письмові заяви про грошові
вимоги до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання ухвали
господарського суду Полтавської області від 26.02.2002
ініціюючим кредитором ТОВ “Фірма “Блок” подано оголошення про
порушення справи про банкрутство, яке опубліковане в газеті
“Голос України” № 60 від 30.03.2002 для виявлення всіх
кредиторів та осіб, ящо виявили бажання взяти участь в санації
боржника. 08.05.2002 до господарського суду Полтавської області
звернулось ЗАТ “Алкопром” з заявою про визнання кредитором у
справі про визнання банкрутом ТОВ “Еталон Плюс” на суму 30321,61
грн. з клопотанням про визнання причини пропуску подання до
господарського суду письмової заяви про грошові вимоги до
боржника поважними та поновлення цього строку.
При винесені оскаржуваної ухвали від 16.05.2002 господарський
суд Полтавської області розглянув клопотання ЗАТ “Алкопром” і,
враховуючи незначний термін (1 день) пропуску ЗАТ “Алкопром”
строку подання до господарського суду заяви про грошові вимоги
до боржника, поважність причин пропуску цього строку, поновив
вказаний строк, та включив вимоги ЗАТ “Алкопром” до реєстру
вимог кредиторів в заявленій ним сумі 30321,61 грн.
Відповідно до ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд може визнати
причину пропуску встановленого законом процесуального строку
поважною і відновити пропущений строк.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд
правомірно розглянув клопотання ЗАТ “Алкопром” про поновлення
пропуску подання до господарського суду письмових заяв про
грошові вимоги до боржника, визнав причини пропуску зазначено
строку поважними та відновив його.
Крім того, суд апеляційної інстанції вірно дійшов висновку про
те, що доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої
інстанції п. 2 ст. 14 Закону, згідно якого, встановлений
30-денний строк для заявлення кредиторами вимог до боржника, є
граничним і поновленню не підлягає, не беруться до уваги,
оскільки Закон України від 07.03.2002 № 3088-III, яким внесено
зміни до ст. 14 Закону, в тому числі і визнання 30-денного
строку граничним, набирає чинності через три місяці після
опублікування, тобто з 13.07.2002 року.
Також не приймаються до уваги доводи касаційної скарги щодо
оцінки судом поважності причин пропуску ЗАТ “Алкопром” строку
подання до господарського суду письмової заяви про грошові
вимоги до боржника, оскільки, відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи
оскаржувані ухвалу та постанову, суди дали вірну юридичну оцінку
обставинам справи та правильно застосували норми процесуального
права, в зв’язку з чим підстави для скасування зазначених
судових актів відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Фірма “Блок” залишити без задоволення,
ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.05.2002 та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
10.07.2002 у справі № 10/54 залишити без змін.
Головуючий, суддя С. Щотка
Судді: О.Подоляк
В. Семчук