ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2003 Справа N 10/51
( Скасовано постановою Верховного суду України від 02.03.2004 р. (sp02/907-2) )
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу     Приватного ремонтно-будівельного підприємства
                     "ХХХ",   м. Ч-ськ
на постанову         від ХХ.07.2003 р.
                     Н-ського апеляційного господарського суду
у справі             № Х1 господарського суду Н-ської  області
за  позовом          Приватного підприємця А.А.А., м. Р-ськ
до                   Приватного ремонтно-будівельного підприємства
                     "ХХХ",  м.  Ч-ськ
про                  стягнення 109751,02 грн.
за  участю  представників  сторін :
від  позивача -      присутні,
від  відповідача -   присутній;
ВСТАНОВИВ :
Рішенням господарського суду Н-ської області від ХХ.05.03 задоволено позов приватного підприємця А.А.А. до Приватного ремонтно-будівельного підприємства "ХХХ" про стягнення 109133 грн. 12 коп. боргу, 3% річних відповідно до умов договору від 24.10.01. Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.07.03 рішення господарського суду від ХХ.07.03 залишено без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції та апеляційний суд посилалися на те, що Виконавець за договором від 24.10.01 виконав свої зобов'язання в результаті чого Замовник отримав позитивний економічний ефект, а саме, на рахунок Замовника за платіжним дорученням № 13718 від 30.07.02 надійшли кошти в сумі 545665 грн. 63 коп., що свідчить про досягнення для Замовника позитивного рішення.
У касаційній скарзі Приватне ремонтно-будівельне підприємство "ХХХ" просить скасувати ухвалені у справі рішення, провадження у справі припинити, посилаючись на те, що у Замовника - ПРБП "ХХХ" не було ніяких підстав для проведення розрахунків з приватним підприємцем А.А.А., оскільки ніяких документів, які б свідчили про виконання умов договору надано ним не було. Ніякого позитивного економічного ефекту внаслідок дій А.А.А. не досягнуто.
Ним не було підготовлено жодного правового документу, акт виконаних робіт Замовнику не надавалось.
Кошти, що надійшли від боржника до Замовника отримані згідно мирової угоди, укладеної боржником з кредиторами.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між приватним підприємцем А.А.А. та ПРПБ "ХХХ" укладено договір про надання юридичних послуг.
Предметом договору є надання юридичних послуг та представництво в господарському суді з питань подання документів по банкрутству "ВАТ "YYY" та відстоювання інтересів підприємства в господарському суді.
Пунктом 5 договору встановлено порядок розрахунків за надані послуги, а саме, Замовник здійснює оплату за договором одноразово у безготівковому порядку згідно п.4.1 протягом п'яти днів з моменту перерахування усієї суми грошей за рішенням Р-ського господарського суду на розрахунковий рахунок Замовника .
На підтвердження позовних вимог щодо виконання умов договору, позивач послався лише на одну підставу, а саме надходження коштів від боржника на рахунок Замовника.
Між тим, укладена угода є договором доручення, згідно якого повірений зобов'язаний надати довірителю відомості про виконану роботу.
Пунктом 2.1 договору передбачені, які саме послуги мають бути надані Виконавцем. Докази про те, що всі ці послуги надавалися Замовнику, в матеріалах справи відсутні.
З ухвал господарського суду Р-ської області від ХХ.02.02, (арк. спр. 20) та від ХХ.02.02, (арк. спр. 17) у справі № Х6 про банкрутство ВАТ "YYY" вбачається, що зазначені ухвали, винесені у підготовчому засіданні суду, за результатами цих засідань рішень про визнання майнових вимог кредитора ПРПБ "ХХХ", суд не виносив.
Саме в цих засіданнях і представляв інтереси довірителя ПРПБ "ХХХ" А.А.А. Однак, предметом розгляду у цих судових засідань не були майнові вимоги кредитора ПРПБ "ХХХ", а розглядалися клопотання інших кредиторів стосовно здійснення певних дій судом.
Майнові вимоги кредитора ПРПБ "ХХХ" визнані ухвалою суду від ХХ.03.02 (арк. спр. 15), однак у цьому судовому засіданні інтереси кредитора представляв повірений Б.Б.Б.
З ухвали суду від ХХ.01.03 у справі № Х6 вбачається, (арк. спр. 13), що ХХ.06.02 до господарського суду надійшла заява з текстом мирової угоди згідно якої боржник - ВАТ "YYY" зобов'язався погасити борг перед кредиторами, у тому числі і ПРПБ "ХХХ" до 01.08.02 .
Погашення боргу у добровільному порядку підтверджено платіжними документами, зокрема, на рахунок ПРПБ "ХХХ" надійшли кошти в сумі 545665 грн. 63 коп. за платіжним дорученням № 13718 від від 30.07.02.
З акту виконаних робіт від 12.09.02 (арк. справи 27) вбачається, що переговори з боржником ВАТ "YYY" стосовно укладення мирової угоди, а також підготовку і узгодження тексту мирової угоди виконав повірений Б.Б.Б.
За таких підстав, позовні вимоги приватного підприємця А.А.А. не обґрунтовані і господарський суд не мав жодних підстав для їх задоволення.
Зважаючи на викладене, рішення господарського суду Н-ської області від ХХ.05.03 та постанова Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.07.03 підлягають скасуванню, а позов приватного підприємця А.А.А. залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Н-ської області від ХХ.05.03 та постанову Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.07.03 скасувати, у задоволенні позову відмовити.