Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В., розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Новокаховський річковий порт" (далі - ВАТ "Новокаховський річковий порт") на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 09.07.2003 p. зі справи № 1/115

за позовом закритого акціонерного товариства "Южмормонтаж" (далі - ЗАТ "Южмормонтаж"),

до ВАТ "Новокаховський річковий порт"

про стягнення 419251,02 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача: А.А.А., відповідача: не з'явився.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області (суддя Губіна І.В.) від 21.04.2003 позов ЗАТ "Южмормонтаж" до ВАТ "Новокаховський річковий порт" щодо стягнення 419251,02 грн. задоволено частково: з відповідача стягнуто заборгованість у сумі 390800,78 грн., 17222,38 пені, 1700 грн., державного мита, 118 грн. судових витрат; в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ "Новокаховський річковий порт" звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 26.05.2003 апеляційну скаргу повернуто заявникові. Ухвалу мотивовано відсутністю у представника ВАТ "Новокаховський річковий порт" - Скриль С.А. права підписувати скаргу (пункт 1 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ). Виправивши допущені недоліки, ВАТ "Новокаховський річковий порт" повторно подав апеляційну скаргу на назване рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: суддя Кагітіна Л.П. - головуючий, судді Коробка Н.Д. і Радченко О.П.) від 09.07.2003 повторно подану апеляційну скаргу повернуто заявникові на підставі статті 93 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ВАТ "Новокаховський річковий порт" просить винести ухвалу, якою зобов'язати Запорізький апеляційний господарський суд розглянути апеляційну скаргу по суті. Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний господарський суд, порушив право сторони на повторне подання апеляційної скарги, передбачене частиною четвертою статті 97 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги. Представник ВАТ "Новокаховський річковий порт" у судове засідання не з'явився.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника ЗАТ "Южмормонтаж", Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції з даної справи з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, повторно подану апеляційну скаргу повернуто ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.07.2003 з мотивів пропущення встановленого процесуального строку для її подання.

Заявник при поданні первісної апеляційної скарги, як встановлено в ухвалі від 26.05.2003, не подав до суду належним чином засвідчену копію довіреності, як того вимагає стаття 36 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Зазначена ухвала заявником не оскаржувалася. Після підписання апеляційної скарги уповноваженою особою, - головою правління, ВАТ "Новокаховський річковий порт" повторно звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою із клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання.

Запорізький апеляційний господарський суд, повертаючи повторно подану апеляційну скаргу, правомірно відхилив клопотання про відновлення пропущеного строку для її подання, оскільки відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) відновлення процесуальних строків можливе тільки в разі визнання судом причин пропуску поважними. Поважною може визнаватися причина, існування якої зумовлено факторами об'єктивного характеру, які не залежать від волі заявника, тобто ні за яких обставин не можуть бути змінені чи усунені.

Відповідно до частини другої статті 94 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) апеляційна скарга повинна бути підписана особою, яка подає скаргу, або її уповноваженим представником. Відсутність належно засвідченої копії довіреності не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку.

Що ж до посилань заявника на те, що первісну апеляційну скаргу було підписано уповноваженою на це особою, то заявником ухвала суду апеляційної інстанції від 26.05.2003 не оскаржувалася, а тому касаційна інстанція позбавлена можливості надати правову оцінку пов'язаним з цим обставинам.

За викладених обставин подання апеляційної скарги після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 93 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , виключає перегляд судового акта місцевого господарського суду в апеляційному порядку. Отже, апеляційний господарський суд правомірно відмовив у відновленні строку подання апеляційної скарги і виніс з цього приводу відповідну ухвалу.

Керуючись статтями 111-7- 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 09.07.2003 p. зі справи № 1/115 залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Новокаховський річковий порт" - без задоволення.