Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді,

суддів;

розглянувши матеріали

касаційної скарги колективної виробничо-торговельної фірми "YYY", м. Н-ськ (далі- КВТФ "YYY")

на постанову Ч-ського апеляційного господарського суду від ХХ.07.2003 р.

у справі № Х9

за позовом приватної виробничо - комерційної фірми "XXX", м. Н-ськ (далі-ПВКФ "XXX")

до КВТФ "YYY"

про стягнення 62524 грн. 62 коп.

та

В засіданні взяли участь представники:

від відповідача - присутній.

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Н-ської області рішенням від ХХ.04.2003 позов задовольнив частково в сумі 16529, 80 грн. боргу. В іншій частині позову відмовлено.

На підставі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та ст.ст. 48, 228 Цивільного кодексу України (1540-06) визнано недійсним договір купівлі-продажу № 17 від 12.01.2001.

Ч-ський апеляційний господарський суд постановою від ХХ.07.2003 рішення місцевого суду від ХХ.04.2003 в частині відмови в задоволенні іншої частини позову скасував і в цій частині прийняв нове рішення, стягнувши 30621, 89 грн. боргу, 3281, 40 грн. інфляційних, 949,40 грн. річних та судові витрати.

В іншій частині рішення залишено без змін.

В касаційній скарзі порушено питання про скасування постанови Ч-ського апеляційного господарського суду і залишення без змін рішення господарського суду Н-ської області від ХХ.04.2003.

Скаржник вважає, що апеляційна інстанція порушила норми матеріального права і висновки суду не підтверджені доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Договір купівлі-продажу № 17 сторони підписали 12.01.2001 за яким позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти і оплатити товар згідно накладних.

Протягом лютого - березня 2001 року позивач передав відповідачу товар на загальну суму 132293,81 грн.

Вартість товару сплачена відповідачем частково в сумі 74000 грн.

Відповідачем складені акти від 16.02.2001 та від 14.03.2001 про прийняття товару на відповідальне зберігання.

Оцінюючи договір купівлі-продажу № 17 від 12.01.2001 господарський суд Н-ської області обґрунтовано дійшов висновку про невідповідність змісту договору купівлі-продажу вимогам чинного законодавства.

В умовах договору відсутні істотні умови передбачені для даного виду договорів, що згідно зі ст. 48 Цивільного кодексу України (1540-06) є підставою для визнання угоди недійсною.

За таких обставин господарський суд Н-ської області дійшов висновку, про наявність правових підстав для визнання договору купівлі-продажу № 17 від 12.01.2001 недійсним.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що постанова Ч-ського апеляційного господарського суду від ХХ.07.2003 не відповідає нормам чинного законодавства і підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Ч-ського апеляційного господарського суду від ХХ.07.2003 у справі № Х9 скасувати.

Рішення господарського суду Н-ської області від ХХ.04.2003 у справі № Х9 залишити без змін.

Стягнути з приватної виробничо-комерційної фірми "XXX" на користь фірми "YYY" судові витрати за сплачене державне мито в сумі 312 грн. 63 коп.

Доручити видати наказ господарському суду Н-ської області.