Вищий господарський суд України у складі: суддя Москаленко В.С.- головуючий, судді Джунь В.В. і Селіваненко В.П.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-стоп-2", м. Херсон (далі - ТОВ "Авто-стоп-2")

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 23.07.2003 p.

зі справи № 13/286-пн

за позовом ТОВ "Авто-стоп-2"

до багатогалузевого приватного підприємства "Авто-стоп", м. Херсон (далі - БПП "Авто-стоп"),

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних

вимог, - Херсонське державне бюро технічної інвентаризації

про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача: А.А.А.,

відповідача: Б.Б.Б.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.05.2003 (суддя Закурін М.К.) позов задоволено: у БПП "Авто-стоп" вилучено на користь ТОВ "Авто-стоп-2" автозаправну станцію. Рішення мотивовано тим, що відповідно до статті 50 Закону України "Про власність" (697-12) передача БПП "Авто-стоп" спірного майна - автозаправної станції - в оренду за договором від 10.05.2002 товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонавтодім" не позбавляє позивача права витребувати це майно саме у відповідача. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.07.2003 (колегія суддів у складі: суддя Юхименко О.В. - головуючий, судді Коробка Н.Д., Радченко О.П.) апеляційну скаргу БПП "Авто-стоп" задоволено: рішення суду першої інстанції скасовано; у задоволенні позову відмовлено. Постанову апеляційної інстанції з посиланням на диспозицію статті 50 Закону України "Про власність" (697-12) мотивовано тим, що автозаправна станція не може бути вилучена у БПП "Авто-стоп", оскільки відповідач не володіє спірним майном. Майно автозаправної станції частково передано в оренду ТОВ "Херсонавтодім" за договором від 10.05.2003, а частково відчужено згідно з протоколом накладення арешту на майно від 05.12.2002. Факт відсутності майна у відповідача встановлено постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.03.2003 зі справи № 15/31.

У касаційній скарзі від 18.08.2003 ТОВ "Авто-стоп-2" просить скасувати постанову апеляційної інстанції від 23.07.2003 зі справи № 13/286-пн, а рішення господарського суду Херсонської області від 19.05.2003 з цієї справи залишити без змін. Скаргу мотивовано тим, що відповідно до статті 256 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) та статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) оренда є строковим платним користуванням майном, а не його володінням. На думку скаржника, володіння автозаправною станцією здійснює БПП "Авто-стоп", про що зазначено в рішенні суду першої інстанції з цієї справи.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування апеляційною інстанцією норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- ТОВ "Авто-стоп-2" є власником спірного майна (автозаправної станції);

- рішенням господарського суду Херсонської області від 16.11.2001 у справі № 15/31 за позовом БПП "Авто-стоп" до ТОВ "Авто-стоп-2" про визнання права власності на автозаправну станцію та вилучення майна з чужого незаконного володіння було вилучено у ТОВ "Авто-стоп-2" та передано БПП "Авто-стоп" автозаправну станцію. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.03.2003 рішення господарського суду Херсонської області від 16.11.2003 з цієї справи скасовано; у задоволенні позовних вимог відмовлено. У видачі поворотного наказу ТОВ "Авто-стоп-2" відмовлено з посиланням на передачу спірного майна в оренду третій особі;

- за договором оренди від 10.05.2003 частину спірного майна БПП "Авто-стоп" передано ТОВ "Херсонавтодім", а решту відчужено. Тому це майно вже не перебуває у фактичному володінні відповідача на час подання віндикаційного позову та судового розгляду вимоги про його повернення.

Причиною спору зі справи стало питання про правильність застосування частини 1 статті 50 Закону України "Про власність" (697-12) , відповідно до якої власник має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.

Доводи скаржника грунтуються на неправильному розумінні ним вимог частини 1 статті 50 Закону України "Про власність" (697-12) . Майновий найом або оренда означає строкове платне користування майном. Відповідно до доктринальних положень юридичної науки право використання означає видобування з майна його корисних властивостей, а право володіння означає фактичне, фізичне чи господарське панування особи над майном. За об'єктивним станом речей право користування неможливо здійснювати без фактичного володіння майном. Оскільки оспорюване майно фактично вибуло з володіння відповідача, немає підстав для задоволення віндикаційного позову у цій справі.

Касаційна інстанція вважає безпідставним наведений БПП "Авто-стоп" у відзиві від 03.09.2003 на касаційну скаргу довод про те, що А.А.А. не має права на підписання касаційної скарги. Відповідно до виданого в. о. генерального директора ТОВ "Авто-стоп-2" Д.Д.Д. доручення від 07.11.2001 № 429 А.А.А. уповноважено, зокрема, подавати заяву про перевірку рішення, ухвали, постанови суду, а також користуватись іншими процесуальними правами.

З огляду на викладене та керуючись статтями 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-стоп-2" зі справи № 13/286-пн відмовити.

2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 23.07.2003 p. з цієї справи залишити без змін.