Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Божок В.С,

суддів : Хандуріна М.І.,

Черкащенка М.М.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Маріуполі

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від

17.06.03 p. господарського суду Донецької області

за позовом ВАТ "МК "Азовсталь", м. Маріуполь

до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі

про визнання недійсним повідомлення-рішення

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: Кирилова С.В. - дов. № 09-18/484 від 29.11.02p.

від відповідача: Руднева М.Ф. - дов. № 11148/8/10-013 від 22.09.

03 p.; Токарева О.О. - дов. № 2528/10/10-013

від 19.03.03 p.; Ібрагімова І.П. - дов.

№ 11148/8/23-113 від 22.09.03 p.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 02.04.03 господарського суду Донецької області задоволені позовні вимоги щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Маріуполі № 0000542330/0 від 19.08.02.

Постановою від 17.06.03 Донецького апеляційного господарського суду рішення від 02.04.03 господарського суду Донецької області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Пунктом 10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) встановлена пільга щодо сплати податку на прибуток для підприємств які відповідно до Закону України "Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України" (934-14) приймали в ньому участь. Ставка оподаткування для таких підприємств - платників податку на прибуток - встановлена у розмірі 30% від діючої ставки (9% від об'єкту оподаткування).

Не погоджуючись з судовими рішеннями Державна податкова інспекція у м. Маріуполі звернулась у Вищий господарський суд України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами невірно застосовані норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" (996-14) та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Статтею 11 Закону України "Про державний бюджет України на 2001 рік" (2120-14) встановлено, що для підприємств гірничо-металургійного комплексу, що беруть участь в економічному експерименті, який проводився з 01.07.99 по 01.01.02 відповідно до Закону України "Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо - металургійного комплексу України" (934-14) , тимчасово встановлювалася ставка оподаткування прибутку з підприємств у розмірі 15 %.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.

ДПІ у м. Маріуполі 16.07.2002 прийняло податкове повідомлення-рішення № 0000542330/0, яким з посиланням на п.п.4.2.2 "б" п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) від 21.12.2000р. №2181-III, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5, п.п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 7936350 грн., у тому числі: податку на прибуток в сумі 5290900 грн. і 2645450- штрафних санкцій.

Податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки від 19.08.2002р. №439/23-011-1 щодо дотримання податкового та валютного законодавства ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" за період з 01.04.2001 р. по 01.04.2002р.

Актом перевірки встановлено, що в порушення п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) підприємством включена до складу валових витрат сума виставлених рахунків Приазовськими електичними мережами ВАТ "Донецькобленерго" на реактивну енергію, що не є компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), що придбаваються платниками податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) від 28.12.1994р. №334/94 (зі змінами в редакції Закону України від 18.11.1997р. №639/97-ВР (639/97-ВР) ) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, які сплачені (нараховані) протягом облікового періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною труда з урахуванням обмежень, встановлених п.п.5.3 - 5.8 цієї. Підпунктами 5.3 - 5.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) обмежень щодо віднесення до складу валових витрат плати за реактивну енергію не встановлено.

Згідно з Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) енергія - електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Господарські суди обґрунтовано дійшли висновку про те, що сплата додаткових витрат від перетоків реактивної енергії в електричних мережах є обов'язковою умовою щодо використання електроенергії. Одержати активну електроенергію без сплати реактивної неможливо. Закон України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) не передбачає розподілу електроенергії на активну і реактивну і не визначає плату за перетоки реактивної електроенергії як штрафну або фінансову санкцію. Відповідають чинному законодавству також висновки господарських судів щодо правомірності застосування позивачем в 2, 3, 4 кварталах 2001року - 9% ставки оподаткування з огляду на те, що позивач є учасником економічного експерименту і відповідно на нього розповсюджується пільга зі сплати податку на прибуток, встановленої п.10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання відповідача на Закон України "Про Державний бюджет України на 2001 р." (2120-14) , оскільки ст.1 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) встановлено, що ставки, механізм справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Відповідач стверджує, що в порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) та п.2.1 Порядку ведення обліку приросту балансової вартості покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (z0417-98) , затвердженого наказом Мінфіну України від 11.06.1998 року. №124 підприємство у відомості про балансову вартість матеріальних ресурсів і малоцінних предметів за 1 квартал 2001 року. зайво збільшує залишок МНМА (малоцінних необоротних матеріальних активів) в експлуатації на 16693400 грн.

За висновком судово-бухгалтерської експертизи, яка призначалася господарським судом Донецької області, сума корегування повинна відповідати сумі балансової вартості наведених МНМА, визначеній у податковому обліку підприємства станом на дату проведення корегування. Фактично визначена в результаті дослідження балансова вартість наведених МНМА, станом на 01.01.02, з урахуванням проведених поліпшень складає 44554658 грн., внаслідок чого позивачем занижена сума корегування на 11167930 грн., що тягне за собою завищення бази оподаткування при розрахунку податку на прибуток в наведеному податковому періоді і в періодах повного списання зазначених МНМА.

Даний акт експертизи в сукупності з іншими доказами оцінювався господарським судом Донецької області в судовому процесі при вирішенні питання щодо застосування п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Колегія суддів вважає, що господарські суди правомірно дійшли висновку щодо обґрунтованого віднесення в 4 кварталі 2001р. до валових витрат 680400 грн. та правильно застосували положення п.п.8.3.2 п.8.3, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Рішення від 02.04.03 p. господарського суду Донецької області та постанову від 17.06.03 p. Донецького апеляційного господарського суду у справі № 2/363а залишити без змін.