Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ", м.Івано-Франківськ

на постанову від ХХ.05.2003 Львівського апеляційного господарського суду

у справі № 000 господарського суду Івано-Франківської області

за позовом Івано-Франківського міського споживчого товариства, м.Івано-Франківськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ", м.Івано-Франківськ

про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

за участю представників сторін:

від позивача не з'явилися

від відповідача не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від ХХ.03.03 ТОВ "ХХХ" відмовлено у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення цього ж суду від ХХ.08.2000 у справі № 000 за позовом Івано-Франківського міського споживчого товариства до ТОВ "ХХХ" про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості по орендній платі.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду від ХХ.08.2000 за нововиявленими обставинами суд виходив з того, що постанова Верховного Суду України від ХХ.01.2002 у конкретній справі не може бути визнана нововиявленою обставиною, оскільки відповідно до статті 112 ГПК України (1798-12) нововиявленими є ті обставини, що мають істотне значення для справи і не були відомі заявникові на час прийняття рішення.

Львівський апеляційний господарський суд, що здійснив перегляд ухвали господарського суду Івано-Франківської області від ХХ.03.2003 у постанові від ХХ.05.2003 зазначив, що ТОВ "ХХХ" не подало суду доказів наявності нововиявлених обставин, зокрема, матеріально-правових фактів, на яких грунтувались вимоги і заперечення сторін по справі і які існували на час виниклого спору, але не були відомі сторонам, а в даний час стали відомі і спростовують факти, покладені в основу рішення суду від ХХ.08.2000.

У касаційній скарзі ТОВ "ХХХ" просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від ХХ.05.2003, справу передати на новий розгляд посилаючись на те, що викладені в постанові Верховного Суду України від ХХ.01.2002 висновки стосовно визначення договорів неукладеними і підвідомчості рішення з цього питання господарським судам відповідно до Конституції України і Закону України "Про судоустрій" є обов'язковими для подальшого забезпечення однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції, а тому, вказує скаржник, він вважає, що висновки Верховного Суду України є нововиявленими обставинами, які не були відомі заявникові і які мають істотне значення для справи. Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням арбітражного суду Івано-Франківської області від ХХ.08.2000 договір оренди нежитлового приміщення за № 1 від ХХ.06.99 визнано неукладеним.

За вказаним договором ТОВ "ХХХ" орендувало нежилі приміщення, що належать Івано-Франківському споживчому товариству.

Винесене судом рішення ТОВ "ХХХ" не оскаржувалося.

У лютому 2003 року ТОВ "ХХХ" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області із заявою про перегляд рішення арбітражного суду від ХХ.08.2000 року за нововиявленими обставинами.

В якості нововиявлених обставин заявник вважає постанову Верховного Суду України від ХХ.01.2002 у справі № 001, в якій зазначено про те, що визнання договору неукладеним не є підвідомчістю господарського суду, так як цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами договору спору про право цивільне.

Відповідно до статті 112 ГПК України (1798-12) нововиявленими є обставини, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи, не існували під час розгляду справи, а також обставин, що зазнали змін після прийняття рішення. Виявлення таких обставин не може бути підставною для перегляду рішення чи постанови господарського суду , а тому винесення Верховним Судом України постанови від ХХ.01.2002 у конкретній справі не є нововиявленими обставинами і не може бути підставою для перегляду рішення арбітражного суду Івано-Франківської області від ХХ.08.2000 в порядку, передбаченому ст.ст.112-114 ГПК України (1798-12) .

Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану місцевим та господарським судом такою, що грунтується на матеріалах справи та чинному законодавству і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від ХХ.05.03 без змін.