ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
27.11.2002                                     Справа N 6/66-250
                              Київ
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого               Божок В.С.,
суддів                    Хандуріна М.І.,
                          Чупруна В.Д.,
за участю представників   від позивача: не з’явились;
                          від відповідача: не з’явились;
 
розглянувши у відкритому  
судовому засіданні        ВАТ “Збаразький цукровий завод”
касаційну скаргу
на постанову              Львівського апеляційного
                          господарського суду від 30.04.2002 р.
у  справі господарського  Тернопільської області
суду
за позовом                ВАТ “Збаразький цукровий завод”
до                        ВАТ “Збаразький тепличний комбінат”
 
Про   стягнення 4 072 грн. 32 коп. ,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням   господарського   суду  Тернопільської   області   від
12.03.2002  р.  у  справі  №  6/66-520  задоволено   позов   ВАТ
“Збаразький   цукровий   завод”  про  стягнення   4072,32   грн.
заборгованості з ВАТ “Збаразький тепличний комбінат”.
 
Постановою  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від
30.04.2002 р. рішення господарського суду Тернопільської області
скасовано,  в позові ВАТ “Збаразький цукровий завод”  відмовлено
за пропуском 3-х річного строку позовної давності.
 
Не    погоджуючись   з   постановою   Львівського   апеляційного
господарського  суду ВАТ “Збаразький цукровий завод”  звернулося
до  Вищого господарського суду України з касаційною скаргою  про
її  скасування, посилаючись на порушення апеляційним судом  норм
процесуального права.
 
Колегія    суддів,   обговоривши   доводи   касаційної   скарги,
перевіривши  юридичну  оцінку  обставин  справи  та  повноту  їх
встановлення,   дослідивши   правильність   застосування    норм
матеріального  та процесуального права, дійшла  висновку,  що  з
врахуванням  всіх  обставин  справи,  подана  касаційна   скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Як  вбачається з матеріалів справи, на бездоговірній  основі  за
згодою  сторін  по  товарно-транспортних  накладних  №  949  від
22.10.1998  р.  та  №  839  від 19.10.1998  р.  ВАТ  “Збаразький
цукровий  завод”  відпустив ВАТ “Збаразький тепличний  комбінат”
дизпалива і бензину на загальну суму разом з ПДВ 4072  грн.  32,
коп.  Термін проведення оплати за одержану продукцію на  час  її
відпуску визначений не був.
 
Згідно  ст.  165  ЦК  України ( 435-15 ) (435-15)
        , якщо  строк  виконання
зобов’язання    не   встановлений   або   визначений    моментом
витребування,  кредитор  вправі вимагати  виконання,  а  боржник
вправі провести виконання у будь-який час.
 
Боржник повинен виконати таке зобов’язання в семиденний строк  з
дня пред’явлення вимоги.
 
Відповідно до вимог даної статті позивач 27.08.2001 р.  надіслав
відповідачу  вимогу  про  здійснення  розрахунку,  яку  останній
залишив без задоволення.
 
Таким чином, для відповідача виконання зобов’язання по оплаті за
поставлене  дизпаливо і бензину починає свій перебіг  з  моменту
отримання вимоги позивача про необхідність оплати.
 
Згідно  ст.  71  ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         загальний строк  позовної
даності за позовом особи, право якої порушено, встановлюється  в
три роки.
 
Перебіг  строку  позовної даності починається з  дня  виникнення
права  на  позов.  Право  на позов виникає  з  дня,  коли  особа
дізналася  або повинна була дізнатися про порушення  свого  прав
(ст. 75 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ).
 
Право  у  ВАТ  “Збаразький цукровий завод”  вимагати  оплати  за
поставлений товар виникло з моменту передачі товару, а право  на
позов  визначається фактом порушення цього права, тобто відмовою
ВАТ  “Збаразький  тепличний комбінат” оплатити отриманий  товар,
оскільки вимога позивача про здійснення розрахунку залишена  без
розгляду.
 
Таким  чином, право ВАТ “Збаразький цукровий завод” на отримання
грошей  за поставлений товар було порушено не в момент  передачі
товару,  а через сім днів після пред’явлення вимоги про  оплату,
саме   з  цього  моменту  починається  перебіг  строку  позовної
даності.
 
Тому  висновок Львівського апеляційного господарського суду  про
пропущення  ВАТ  “Збаразький  цукровий  завод”  строку  позовної
давності  є  помилковим, а тому постанова даного  суду  підлягає
скасуванню.
 
З  врахуванням  наведеного та керуючись статтями  111-5,  111-7,
111-9  -  111-11  Господарського процесуального кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу ВАТ “Збаразький цукровий завод” задовольнити.
 
Постанову  Львівського  апеляційного  господарського  суду   від
30.04.2002  р.  у  справі  №  6/66-250  скасувати,   а   рішення
господарського суду Тернопільської області від 12.03.2002  р.  у
даній справі залишити без змін.
 
Головуючий        В. Божок
 
Судді             М. Хандурін
 
                  В. Чупрун