ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2002 Справа N 3640-8/69
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Полякова Б.М.,
суддів: Цвігун В.Л., Ткаченко Н.Г.,
розглянув у відкритому Управління комунального майна та
судовому засіданні приватизації Сумської міської ради
касаційну скаргу
на рішення від 12.09.2002
господарського суду Сумської області
у справі № 3640-8/69
за позовом Управління комунального майна та
приватизації Сумської міської ради
до ТзОВ “Анжеліна Плюс”, м. Суми
Про дострокове розірвання договору оренди та примусове
виселення з приміщення
В засіданні приймали участь представники:
позивача Мазнева С.Г., довір. від 01.10.02
відповідача Дем”янець Н.П. , довір. від
26.11.02 № 272;
Ганенка М.І., довір. від 26.11.02
№ 276
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні 27.11.2002 оголошено лише вступну та
резолютивну частини постанови колегії суддів Вищого
господарського суду України.
У червні 2002 р. Управління комунального майна та приватизації
Сумської міської ради звернулося з позовом до ТзОВ “Анжеліна
Плюс” про дострокове розірвання договору оренди нежитлових
приміщень та про їх примусове звільнення у зв’язку з
невиконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору щодо
своєчасності оплати орендної плати, надання орендодавцю копії
договору страхування та страхового полісу на отримане в оренду
майно.
Рішенням господарського суду Сумської області від 12.09.2002 в
позові відмовлено, з посиланням на те, що вимоги позивача не
підпадають під дію ст. 269 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
і, що договір страхування орендованих приміщень укладено.
Управління комунального майна та приватизації не погодилось з
рішенням суду від 12.09.2002 в касаційній скарзі, наполягає на
тому, що на час подання позову, дії відповідача порушували
істотні умови договору оренди № ФМ-046 від 18.01.2001, що є
підставою для дострокового розірвання договору. Скаржник вважає,
що господарський суд Сумської області при винесенні рішення
невірно застосував норми матеріального права, а саме вимоги
ст. 269 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 26 Закону України “Про оренду
державного та комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
щодо дострокового
розірвання договору оренди. Просить рішення суду від 12.09.2002
скасувати, договір оренди № ФМ-046 від 18.02.2001 розірвати та
виселити відповідача з нежитлових приміщень, які він займає
відповідно договору оренди.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи,
Вищий господарський суд України, вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Суд встановив, що сторонами по справі 18.01.2001 р. укладено
договір оренди № ФМ-046 нежитлових приміщень. Відповідно розділу
5 договору орендна плата визначається згідно з розрахунком, що є
додатком № 3 до договору. Відповідач був зобов’язаний
перераховувати орендну плату щомісячно не пізніше 15 числа
наступного місяця 95% до бюджету та 5% ДПІ у м. Суми. Згідно з
пунктом 3.2.5 договору повинен був застрахувати орендоване майно
в 15-денний термін з моменту одержання витягу з розпорядження
міського голови про передачу об’єкта в оренду. Відповідно п. 6.5
за ненадання орендодавцю копії договору страхування та копії
страхового полісу тягне за собою накладання штрафу та є
підставою для дострокового розірвання договору. Суд в рішенні
зазначив, що на момент винесення рішення заборгованість по
орендній платі відсутня, договір страхування орендованого майна
відповідачем укладено.
Перевіривши повноту і об’єктивність розгляду в судовому процесі
всіх обставин справи, правильність застосування судом першої
інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія
суддів Вищого господарського суду України встановила, що судом
першої інстанції не з’ясовано за який період, з оглядом на
вимоги ст. 269 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, у
відповідача була заборгованість по орендній платі на день
подання позову в сумі 26786 грн. 21 коп. і коли вона була
погашена відповідачем (арк. 46). В матеріалах справи відсутній
договір страхування орендованого майна, на який є посилання в
рішенні суду від 12.09.2002. Коли він був укладений суд не
вказав. Без з’ясування цих фактів неможливо встановити чи
належним чином відповідач виконував свої договірні зобов’язання
та чи є, або відсутні підстави для дострокового розірвання
договору оренди комунального майна. Рішення господарського суду
Сумської області від 12.09.2002 підлягає скасуванню з передачею
справи на новий розгляд. При новому розгляді суду потрібно
врахувати наведене і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Управління комунального майна та приватизації
Сумської міської ради задовольнити частково.
2.Рішення від 12.09.2002 господарського суду Сумської області у
справі № 3640-8/69 скасувати. Справу направити на новий розгляд
до господарського суду Сумської області.
Головуючий Б. Поляков
Судді В. Цвігун
Н.Ткаченко