Підготовлено за матеріалами судових справ.

(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді,

суддів;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ" (без дати та реєстраційного номера)

на ухвалу Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.06.2003 р.

у справі № Х0

господарського суду Н-ської області

за позовом Державної податкової адміністрації в Н-ській області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ";

2. Приватного підприємства "YYY"

про визнання договору недійсним та стягнення 4452552, 72 грн.

за участю представників сторін:

від позивача не з'явились

від 1-го відповідача не з'явились

від 2-го відповідача не з'явились

Рішенням господарського суду Н-ської області від ХХ.04.2003 р. (а.с. 105-106) позов задоволено. Договір купівлі-продажу від ХХ.10.2002 р. № Х1, укладений між товариством "ХХХ" і приватним підприємством "YYY", визнаний недійсним.

Ухвалою Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.06.2003 р. (а.с. 116) апеляційна скарга товариства "ХХХ" залишена без розгляду з мотивів порушення товариством вимог ст.ст. 81, 94, 97 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Вищий господарський суд України, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оспорюванного судового рішення,

ВСТАНОВИВ:

ХХ.01.03 р. до господарського суду Н-ської області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу № Х1 від ХХ.10.2002 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ХХХ" і приватним підприємством "YYY" (а.с. 12-13) звернулась Державна податкова адміністрація в Н-ській області (а.с. 4-7). Позовна вимога ґрунтувалась на тому, що угода між відповідачами укладена з метою, яка завідомо суперечить ь інтересам держави та суспільства. Господарський суд погодився з позивачем та задовольнив позовні вимоги - визнав згаданий договір недійсним та застосував наслідки, передбачені ст. 49 Цивільного кодексу УРСР (1540-06) .

Залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, Н-ській апеляційний господарський суд виходив з того, що товариство з обмеженою відповідальністю "ХХХ" не надало суду документів, які б підтвердили сплату ним державного мита у встановленому порядку і розмірі, а також не надало доказів надіслання копії апеляційної скарги (разом з доданими до неї доказами, документами) податковій адміністрації.

Вищий господарський суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ".

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ" у справі № Х0 господарського суду Н-ської області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.06.2003 р. в зазначеній справі залишити без змін.