ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.11.2002 Справа N 21/680
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого – Плахотнюк С.О.,
суддів: Панченко Н.П. , Плюшко І.А.
розглянувши касаційну скаргу Державне підприємство матеріально-
технічного забезпечення залізничного транспорту України
“Укрзалізничпостач”
на постанову від 30.07.02
Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 21/680
господарського суду Донецької області
за позовом ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного
транспорту України “Укрзалізничпостач”, м. Київ
до ВАТ “Комсомольське рудоуправління”, м. Комсомольське
про стягнення 18 405 537, 16 грн.
В засіданні взяли участь представники
-позивача:
-відповідача:
Рішенням господарського суду Донецької області від 07.05.02 у
справі № 21/680 задоволено позов ДП “Укрзалізничпостач” до ВАТ
“Комсомольське рудоуправління” про стягнення 18 405 537, 16 грн.
основного боргу, 1700 грн. витрат по оплаті позову державним
митом, 69 грн. – вартості на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Рішення суду обґрунтовано посиланням на виконання позивачем умов
договору № 11/018-ЦХ/УС від 01.04.99 р., акти звірок поставок та
розрахунків станом на 01.08.01 р. та 15.04.02 р., графік
погашення заборгованості.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
30.07.02 зазначене рішення скасовано а апеляційна скарга ВАТ
“Комсомольське рудоуправління” задоволена.
Це рішення апеляційна інстанція обґрунтовує тим, що висновок
суду про обґрунтування позову зроблені на підставі умов договору
актів звірки та графіку погашення заборгованості, а згідно із
ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
визнання однією стороною
фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої
вимоги або заперечення, для господарського суду не є
обов’язковим.
Крім того, незавірена ксерокопія акту звірки № 32 станом на
15.04.02 не відповідає вимогам ст. 36 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а
сума 18 405 537, 16 грн., яка прийнята судом до уваги, дописана.
В акті відсутнє будь-яке посилання на документи (№ рахунків,
дати, суми).
ДП “Укрзалізничпостач” звернулося з касаційною скаргою від
16.09.02 р. до Вищого господарського суду України, в якій
просить скасувати постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 30.07.02 у справі № 21/680 та залишити
без змін рішення Господарського суду Донецької області від
07.05.02 р. у справі № 21/680.
Скаржник посилається на те, що при винесені постанови судова
колегія невірно застосовано ст. 10 Арбітражного процесуального
кодексу України. Крім того, апеляційний суд безпідставно не був
взятий до уваги відображення дебіторської та кредиторської
заборгованості. Також колегія суддів з посиланням на ч. 1 ст.
101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
відхилила клопотання про приєднання
до матеріалів справи оригіналів залізничних накладних та заявок
відповідача, поданих в обґрунтування заперечень викладених у
відзиві на апеляційну скаргу.
Перевіривши повноту і об’єктивність розгляду в судовому процесі
всіх обставин справи, правильність застосування судом першої і
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Як встановлено господарським судом Донецької області у
відповідності до умов укладеного 01.04.99 р. між сторонами
договору № 11/018-цх/ус позивач взяв на себе зобов’язання щодо
надання відповідачу послуг, пов’язаних з транспортно-
експедиційним обслуговуванням вантажів, а відповідач згідно п.
3.2 та п. 3.4 договору зобов’язався проводити розрахунки з
позивачем за надані ним послуги перевезення і додаткові послуги
на умовах передоплати.
Графіком погашення заборгованості від 20.09.01 сторони
домовились про поетапне погашення боргу, але цей графік
відповідачем не дотримувався.
Актом звірки розрахунків № 32 відповідач погодився, що станом на
15.04.02 його заборгованість перед позивачем складає 18 405 537,
16 грн.
Посилання апеляційної інстанції на те, що договір № 11/018-цх/ус
від 01.04.99 р. між сторонами є неукладений, оскільки сторонами
не досягнуто згоди по усім істотнім умовам договору, зокрема,
предмету договору, необґрунтоване і не підтверджується
матеріалами справи.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
Господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Головуючий С. Плахотнюк
Судді : Н. Панченко
І. Плюшко