ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
19-26.11.2002
Колегія суддів Вищого господарського суду України розглянула
касаційну скаргу ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 4 липня 2002 р. у справі за позовом адвокатської контори
"Федоровський і партнери" (далі - Адвокатська контора) до ДПІ про
визнання недійсним акта державного органу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
18 квітня 2002 р. позов задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 4 липня 2002 р. рішення місцевого господарського суду
залишено без змін.
ДПІ було проведено комплексну документальну перевірку
Адвокатської контори з питань дотримання податкового
законодавства, правильності обчислення і своєчасності внесення
державних податків та інших обов'язкових платежів за період з
15 жовтня 1998 року по 1 січня 2001 року і складено акт від
09.07.2001.
Перевіркою виявлено порушення податкового законодавства.
Адвокатська контора припустилась порушень, зокрема, пункту 4.1
статті 4, пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, підпункту 6.2.2 пункту 6.2
статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, постанови КМУ "Про створення Державного
інноваційного фонду" ( 77-92-п ) (77-92-п)
, статей 11, 15, 29 Законів
України "Про Державний бюджет України на 1998 рік" ( 796/97-ВР ) (796/97-ВР)
,
"Про державний бюджет на 1999 рік" ( 378-14 ) (378-14)
, "Про державний
бюджет на 2000 рік" ( 1458-14 ) (1458-14)
відповідно. Крім того, порушено
вимоги пункту 5 Порядку формування та використання спеціального
фонду позабюджетних фондів цільового призначення ( v2-02201-92 ) (v2-02201-92)
.
За наслідками перевірки 19 липня 2001 року ДПІ прийняла
рішення N 569/26-21/25537184/10462 "Про застосування та стягнення
сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків,
зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та
іншого законодавства".
До бюджету, державного цільового фонду донараховано податок
на прибуток у сумі 4200 грн., штрафні санкції з податку на
прибуток - 1050 грн., ПДВ - 19836 грн., штрафні санкції з ПДВ -
5065 грн., збір до інноваційного фонду - 3845 грн., штрафні
санкції із суми збору до інноваційного фонду - 1091 грн.,
загалом - 35087 грн.
Адвокатська контора зареєстрована як платник податків у ДПІ
10 листопада 1998 року (код 25537184), як неприбуткова
організація. Конторі видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ
N 03989607 НВ N 849224. 11 червня 2001 року ДПІ виключила з
Реєстру неприбуткових організацій та установ Адвокатську контору
та перевела її на загальну систему оподаткування.
ДПІ з'ясувала і господарському суду були надані докази щодо
отримання Адвокатською конторою прибутків протягом перевіреного
періоду діяльності. Рішення податковою інспекцією прийняте в межах
її повноважень і у відповідності з чинним законодавством.
Суд неправильно застосував підпункт 2.1.1 пункту 2.1 статті 2
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, оскільки Адвокатська контора є суб'єктом
господарської діяльності, крім того її діяльність не благодійна, а
спрямована на отримання доходу. Це зазначено в пунктах 6.1, 7.1,
підпункті 5.9.15 статуту Адвокатської контори.
Суд порушив вимоги пунктів 1.21, 1.31, 1.32 статті 1 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
,
відповідно до яких під доходами розуміють будь-які доходи,
отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх
діяльності на території України.
Господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи,
спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або
нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь цієї особи
в організації такої діяльності є регулярною, постійною, суттєвою.
Продажем результатів робіт (послуг) є будь-які
цивільно-правові дії з наданням результатів робіт (послуг).
Суд порушив вимоги підпунктів 7.11.1, 7.11.5 пункту 7.11
статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, визнавши Адвокатську контору неприбутковою
організацією всупереч фактичним обставинам справи і зібраним у
справі доказам.
Апеляційний суд порушив вимоги пункту 1.4 статті 1, статті 2
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
невірно зазначивши, що діяльність Адвокатської контори не
пов'язана з продажем послуг у розумінні Закону.
Суд порушив вимоги пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Підтвердженням
правомірності застосування нульової ставки ПДВ є акт прийняття
робіт (послуг) або банківський (платіжний) документ, який
засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт
(послуг). Оскільки Адвокатська контора є суб'єктом господарської
діяльності і її діяльність спрямована на отримання доходу, то
відповідно до постанови КМУ від 18 лютого 1992 р. N 77 ( 77-92-п ) (77-92-п)
"Про створення державного інноваційного фонду", законів України
"Про державний бюджет на 1998 рік" ( 796/97-ВР ) (796/97-ВР)
, "Про державний
бюджет на 1999 рік" ( 378-14 ) (378-14)
, "Про державний бюджет на 2000 рік"
( 1458-14 ) (1458-14)
вона зобов'язана сплачувати збір до державного
інноваційного фонду.
За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню, а
рішення господарського суду Дніпропетровської області від
18 квітня 2002 р. і постанова Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 4 липня 2002 р. - скасуванню.
Відповідно до статей 1, 2, 4, 5, 7 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, статей 6, 8
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
законів України "Про державний бюджет на 1998 рік" ( 796/97-ВР ) (796/97-ВР)
,
"Про державний бюджет на 1999 рік" ( 378-14 ) (378-14)
, "Про державний
бюджет на 2000 рік" ( 1458-14 ) (1458-14)
, статті 11 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, статей 5, 17
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 2 статті
111-9, частиною 1 статті 111-10, статтею 111-11 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у Бабушкінському районі
м. Дніпропетровська задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
18 квітня 2002 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 4 липня 2002 р. скасувати.
Адвокатській конторі "Федоровський і партнери" в позові до
ДПІ про визнання недійсним рішення від 19 липня 2001 р.
N 509/26-21/255184/10462 "Про застосування і стягнення сум
штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів
(обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого
законодавства" відмовити.
Справу передати до господарського суду Дніпропетровської
області.
Надруковано:
"Господарське судочинство в Україні",
2004 р.