ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2002 Справа N 5040/1-13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.,
суддів: Дроботової Т.Б., Ткаченко Н.Г.
розглянувши у відкритому державної податкової інспекції у
судовому засіданні Комінтернівському району м. Харкова
матеріали касаційної
скарги
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 30.07.2002 р.
у справі № 5040/1-13
господарського суду Харківської області
за позовом приватного підприємства “Іст-Вест
Трейдінг”
до державної податкової інспекції у
Комінтернівському району м. Харкова
третя особа відділення Державного казначейства у
Комінтернівському району м. Харкова
Про стягнення 58228,10 грн.
В С Т А Н О В И В:
Позивачем - Приватним підприємством “Іст-Вест Трейдінг” подано
позов до суду про відшкодування з бюджету бюджетної
заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 43838,80
грн., процентів по бюджетній заборгованості в розмірі 14389,30
грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.05.2002
р. (суддя Водолажська Н.С.) позов задоволено в повному обсязі, з
державного бюджету на користь приватного підприємства “Іст-Вест
Трейдінг” стягнуто бюджетної заборгованості по податку на додану
вартість у розмірі 58228,10 грн. за.11.2000 року.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
30.07.2002 р. (судді: Філатов Ю.М., Бур’янов С.С., Кравець Т.В.)
вказане рішення суду залишено без змін, а апеляційна скарга
Державної податкової інспекції у Комінтернівському району
м. Харкова - без задоволення.
В касаційній скарзі відповідач: ДПІ у Комінтернівському району
м. Харкова просить постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 30.07.2002 р. по даній справі скасувати,
так як вона постановлена з неправильним застосуванням норм
матеріального права, що регулюють питання оподаткування.
Оскаржуючи судові рішення по справі, відповідач в обґрунтування
своїх доводів, посилається на те, що при ухвалені судових рішень
по справі допущено неправильне застосування норм податкового
законодавства, а саме: Закону України “Про податок на додану
вартість», Закону України “Про державну податкову службу»,
згідно яких належна до відшкодування сума ПДВ відшкодовується
тільки за умови проведення обов’язкової попередньої
документальної перевірки основних постачальників такого податку;
та згідно з “Порядком проведення відшкодування сум ПДВ в
частині, яка підлягає зарахуванню на поточний рахунок платника”,
затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від
07.12.1999 р. № 2215, відшкодування сум ПДВ в частині, яка
підлягає зарахуванню на поточний рахунок платника здійснюється в
рахунок погашення заборгованості кредитора платника податків по
платежам до державного бюджету, а в даному випадку позивач
просив повернути із бюджету суму 58228,10 грн. шляхом
перерахування на його рахунок в установі банку, тобто фактично
просив змінити напрямок відшкодування ПДВ.
Представники сторін в судове засідання не з”явились, про день та
час розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали
справи та обговоривши доводи касаційної скарги, суд прийшов до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і було встановлено судом,
20.12.2000 р. Приватним підприємством “Іст-Вест Трейдінг” було
подано декларацію по податку на додану вартість за звітній
період – листопад 2000 р., яка містить суму бюджетного
відшкодування 25464 грн. (строк відшкодування на протязі місяця
з моменту подання декларації, тобто 20.01.2001 р.) та суму
відшкодування 41547 грн. (строк відшкодування на протязі трьох
звітних періодів, тобто 20.03.2001 р.)
-3-
Заборгованість по податку на додану вартість станом на
27.02.2002 р. складала 66223,60 грн.
28.02.2002 р. при проведенні взаємозаліку відповідно до
Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1270
“Про впорядкування відшкодування податку на додану вартість та
розрахунків з бюджетом” позивачу була перерахована сума 22384,80
грн. відшкодування податку на додану вартість.
Таким чином, станом на 20.03.2002 р. заборгованість ДПІ у
Комінтернівському району м. Харкова перед позивачем складала
43838,80 грн.
Обов’язок і порядок сплати ПДВ, повернення бюджетної
заборгованості та її відшкодування, а також обов’язок
нарахування відсотків, у разі виникнення такої заборгованості
визначені Законом України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Згідно з п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
відшкодування бюджетної
заборгованості повинно здійснюватись шляхом перерахування її сум
на рахунок платника ПДВ упродовж місяця, що настає після подання
податкової декларації. Підставою для отримання відшкодування є
тільки дані податкової декларації за звітний період. Суми не
відшкодовані у місячний термін, вважаються бюджетною
заборгованістю, яка підлягає поверненню зі сплатою відсотків на
рівні 120 відсотків від облікової ставки національного банку
України, встановленої на момент виникнення заборгованості.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач пов’язує
відшкодування податку на додану вартість і сплату відсотків з
проведення податковими органами зустрічних перевірок.
Але з такими доводами відповідача погодитись не можна, оскільки
Закон не пов”язує порядок бюджтного відшкодування та виплату
відсотків за несвоєчасне відшкодування, з обов”язковістю
проведення податковими органами зустрічних перевірок.
Згідно з пунктом 3.4 Порядку замовлення та подання податкової
декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом
Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р.
№ 166 – платник податку самостійно обчислює суму податкового
зобов’язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені у
декларації, мають відповідати даним бухгалтерського обліку
платника та даним книг податкового обліку.
Отже, підставою для відшкодування ПДВ з бюджету є тільки дані
податкової декларації, а призначення податковим органом
проведення зустрічної перевірки не може подовжити визначений
Законом місячний термін відшкодування з державного бюджету
України податку на додану вартість.
Рішення господарського суду Харківської області від 16.05.2002
р. по справі № № 5040/1-13 та постанова Харківського
апеляційного господарського суду від 30.07.2002 року по справі
№ 5040/1-13 прийняті у відповідності з вимогами чинного
законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які
викладені в постановлених по справі судових рішеннях.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7-111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,-
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції по
Комінтернівському району м. Харкова залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
30.07.2002 року у справі № 5040/1-13 господарського суду
Харківської області залишити без змін.
Головуючий Добролюбова Т.В.
Судді - Дроботова Т.Б.
Ткаченко Н.Г.