Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: - головуючого судді, суддів, за участю представників сторін: позивача - прокурора ГПУ - присутній, відповідача - присутні, ТОВ "ХХХ" -присутній,

розглянувши касаційне подання заступника прокурора Н-ської області в інтересах держави в особі Н-ського територіального управління Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку на постанову Н-ського апеляційного господарського суду від 8 квітня 2003 року у справі за позовом заступника прокурора Н-ської області в інтересах держави в особі Н-ського територіального управління Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку до АСАП "YYY" про визнання емісії цінних паперів такою, що не відбулася, та свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів недійсним,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2002 року заступник прокурора Н-ської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Н-ського територіального управління Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку з позовом до Акціонерного спеціалізованого автотранспортного підприємства "YYY" про визнання емісії цінних паперів такою, що не відбулася, та свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів недійсним.

В позові зазначено, що згідно ст.ст.5,6 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (448/96-ВР) та ст. 38 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" (1201-12) державне регулювання і контроль ринку цінних паперів в Україні здійснюється ДКЦПФР, а прокурор ст. 121 Конституції України (254к/96-ВР) наділений правом звернення до суду з позовами в інтересах держави в особі уповноважених органів державної влади з метою забезпечення захисту державних інтересів. Прокурорською перевіркою встановлено, що відповідач здійснив чергову емісію акцій, яку зареєструвало Н-ське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку України на величину статутного фонду в розмірі 164208 гривень, поділених на 622 прості іменні акції бездокументарної форми, і 5 квітня 2001 року видало відповідачу відповідне свідоцтво №18/15/1/01.

Посилаючись на порушення під час емісії акцій ст.ст. 2, 6, 22 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" (1201-12) , ст.ст.4, 27, 38, 40, 43, 49 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) просив визнати випуск акцій таким, що не відбувся, а свідоцтво про його реєстрацію - недійсним.

Рішенням господарського суду Н-ської області від 6 грудня 2002 року позов задоволено.

Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від 8 квітня 2003 року рішення суду скасовано.

В позові відмовлено.

В касаційному поданні прокурор просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення місцевого господарського суду залишити без зміни, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального і матеріального права.

Зазначає, що Н-ський апеляційний господарський суд незаконно, в порушення ч.1 ст.91 ГПК України (1798-12) , прийняв від ТОВ "XXX" апеляційну скаргу і залучив його до участі у справі, оскільки ТОВ "XXX" не залучалось до участі у справі в місцевому господарському суді.

Крім того, апеляційну скаргу прийнято до розгляду з порушенням ч.2 ст.93 ГПК України (1798-12) , після закінчення терміну апеляційного оскарження.

Вважає, що питання залучення до участі у справі ТОВ "XXX" мав право вирішувати тільки Вищий господарський суд України в порядку ст.107 ГПК України (1798-12) .

На думку прокурора, рішення господарського суду Н-ської області від 6 грудня 2002 року законне і обгрунтоване і не порушує права ТОВ "XXX".

Вислухавши пояснення учасників касаційного провадження, обговоривши доводи касаційного подання, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, апеляційне провадження порушено на підставі апеляційної скарги ТОВ "XXX".

На момент порушення апеляційного провадження рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до ст.91 ГПК України (1798-12) правом апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, наділені сторони у справі і прокурор.

Особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову , що стосується їх прав і обов'язків, мають праву подати касаційну скаргу на рішення, яке набрало законної сили, згідно ст.107 ГПК України (1798-12) до Вищого господарського суду України.

ТОВ "XXX" взагалі не залучалось до участі у справі в суді першої інстанції.

За таких обставин Н-ський апеляційний господарський суд безпідставно прийняв апеляційну скаргу до розгляду.

Посилання Н-ського апеляційного господарського суду в ухвалі від 18 лютого 2003 року на ст.ст. 24, 86 і 98 ГПК України (1798-12) як на підставу для прийняття апеляційної скарги до розгляду не обгрунтовані і не можуть братись до уваги, оскільки ст.98 ГПК України (1798-12) визначає процесуальний документ, яким скарга приймається до розгляду, а не коло осіб, які наділені правом апеляційного оскарження.

Ст.ст. 24 і 86 ГПК України (1798-12) стосуються процедури вирішення спору у суді першої інстанції. Залучення ж нової особи, не в порядку правонаступництва, на стадії апеляційного провадження і вирішення спору по суті в апеляції за її участю позбавляє таку особу конституційного права на апеляційне оскарження рішення суду у випадку незгоди з ним.

Враховуючи, що жодна з сторін у справі рішення суду в апеляційному порядку не оскаржила, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення - залишенню без зміни.

Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання прокурора задовольнити.

Скасувати постанову Н-ського апеляційного господарського суду від 8 квітня 2003 року.

Рішення господарського суду Н-ської області від 6 грудня 2002 року залишити без зміни.