ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2002 Справа N 17- 3-23/01-7985
Колегія суддів Вищого господарського суду України у с к л а д і:
головуючого, судді Усенко Є.А.,
суддів: Глос О.І.,
Жаботиної Г.В.,
розглянувши з участю представника
ВАТ “Надлиманський - Мелащенко Д.С.
касаційну скаргу ДПІ у Овідіопольському районі Одеської
області
на постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 04.06.2002р.
по справі № 17-3-23/01-7985
за позовом ВАТ “Надлиманський “
до ДПІ у Овідіопольському районі Одеської
області
Про визнання недійсним рішення від 06.08.2001
№ 419/23-1/00413268/9810,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.12.2001р.
(суддя Владимиренко С.В.) в позові відмовлено з посиланням на
те, що донарахування позивачу податкового зобов'язання по ПДВ в
сумі 50871 грн. та стягнення штрафної санкції в розмірі 12717
грн. спірним рішенням ДПІ відповідає положенням пункту 7.7
ст. 7, пункту 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, пункту 4 “Порядку акумуляції та
використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими
товаровиробниками – платниками податку на додану вартість щодо
операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва,
включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на
давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини”,
затвердженого постановою КМ України від 26.02.99 р. № 271.
В обґрунтування свого висновку місцевий господарський суд
виходив з того, що виноматеріали власного виробництва позивача,
щодо яких останній здійснив операції з продажу відповідно до
ст. 1 Закону України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита
на спирт етиловий та алкогольні напої” від 07.05.96 р. (з
наступними змінами і доповнення) є підакцизним товаром.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
04.06.2002р. (судді Величко Т.А., Жукова А.М., Бойко Л.І.)
рішення місцевого господарського суду скасовано, а позов
задоволено з підстав неправильного застосування судом першої
інстанції Закону України “Про ставки акцизного збору на спирт
етиловий та алкогольні напої”.
В касаційній скарзі ДПІ у Овідіопольському районі Одеської
області просить скасувати постанову апеляційного суду та
залишити в силі рішення місцевого господарського суду, вважаючи,
що суд апеляційної інстанції неправильно застосував ст.ст. 1.2
Закону України “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та
алкогольні напої”, пункт 11.29 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, внаслідок чого прийшов до
необґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання
спірного рішення від 10.12.2001р. недійсним.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без
задоволення, зазначаючи, що доводи касаційної скарги не
ґрунтуються на чинному законодавстві.
Відповідач не реалізував процесуальне право сторони на участь у
судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши заперечення представника позивача на касаційну
скаргу, перевіривши повноту встановлення обставин справи і
правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого
господарського суду та в постанові апеляційного суду, колегія
суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Апеляційним судом встановлено, що податкове зобов'язання по ПДВ
за період з 01.07. по 31.12.2000 року в сумі 50871 грн.
донараховано позивачу рішенням начальника ДПІ у Овідіопольському
районі Одеської області від 06.08.2001р.
№ 419/23-1/00413268/9810 з вартості операцій з продажу
виноматеріалів власного виробництва підприємствам вторинного
виробництва готової продукції.
Згідно пункту 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
до 1.01.2004 року зупинена дія пункту
7.7 ст. 7 пунктів 10.1 і 10.2 ст. 10 цього Закону в частині
сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з
продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи
продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на
давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини,
за винятком операцій з продажу переробним підприємствам молока
та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими
товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та
форми власності, в яких сума, одержана від продажу
сільськогосподарської продукції власного виробництва та
продуктів її переробки за попередній звітний податковий період,
становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу
підприємства.
Граматичне тлумачення наведеної правової норми дає підстави для
висновку, що обмеження її дії підакцизними товарами стосується
продукції, виготовленої сільськогосподарськими товаровиробниками
на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської
сировини.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України “Про ставки
акцизного збору та ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні
напої” тимчасово до 1.01.2004 року встановлені ставки акцизного
збору на вироблені в Україні з вітчизняної сировини
виноматеріали, що реалізуються посередницьким організаціям і
населенню, та виноматеріали, вироблені на підприємствах
первинного виноробства для суб'єктів підприємницької діяльності,
що не є виробниками виноробної сировини (винограду).
Позивач є підприємством первинного виробництва і реалізував
власно виготовлені виноматеріали підприємствам вторинного
виробництва готової продукції, що є підакцизним товаром.
За таких обставин апеляційний суд обґрунтовано вважав, що на
здійснені позивачем операції з такого продажу виноматеріалів
поширюється дія пункту 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, у зв'язку з чим відповідач
неправомірно донарахував позивачу податкове зобов'язання по ПДВ
та стягнув штрафні санкції спірним рішенням.
Наведене спростовує доводи відповідача в касаційній скарзі щодо
неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального
права.
Керуючись ст.ст. 111-5,111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суддів Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області
залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 04.06.2002р. по справі № 17-3-23/
01-7985 – без змін.
Головуючий Є.Усенко
С у д д і О.Глос
Г.Жаботина