3968-3/160 Про розірвання договору, стягнення 69 754 грн. та повернення основних засобів - Текст документа

Рішенням від 08.08.02 господарського суду Сумської області задоволено позовні вимоги щодо розірвання договору купівлі-продажу основних засобів від 02.11.99 укладеного між кооперативним підприємством "Злагода" та Велико-Чернеччинським сільським споживчим товариством. Зобов'язано КП "Злагода" повернути Велико-Чернеччинському сільському споживчому товариству передане йому майно. Рішенням також стягнено на користь Велико-Чернеччинського сільського споживчого товариства 54280 грн. - збитків, 15 473, 97 - пені, 1700, 00 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. - судових витрат.

Постановою від 01.04.03 Харківського апеляційного господарського суду рішення від 08.08.02 господарського суду Сумської області частково скасовано. У позові в частині зобов'язання КП "Злагода" повернути Велико-Чернеччинському сільському споживчому товариству - кафе "Вечори" відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що статтею 213 Цивільного кодексу України (1540-06) боржник, який прострочив виконання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду КП "Злагода" звернулось у Вищий господарський суд України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що позовна заява Велико-Чернеччинського сільського споживчого товариства від 02.07.02 підписана неналежною особою - Заболотною О.В., однак на дату подання позову головою правління Велико-Чернеччинського сільського споживчого товариства була Хачатар'ян О.М., що підтверджується протоколом загальних зборів від 29.11.01.

Судом також невірно застосовані норми ст.ст. 212-214 Цивільного кодексу України (1540-06) , які передбачають відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, але ж підприємство виконало свої зобов'язання за договором купівлі-продажу, отже немає підстав для притягнення підприємства до відповідальності та застосування до нього фінансових санкцій.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Велико-Чернеччинське сільське споживче товариство та КП "Злагода" 02.11.99 уклали договір продажу основних засобів на загальну суму 139182 грн. Основні засоби передані відповідачу за актом приймання-передачі від 05.11.99.

Пунктом 2 договору сторони передбачили, що оплата вартості основних засобів здійснюється покупцем у 45-денний термін з дня підписання договору.

За твердженням відповідача позовна заява Велико-Чернеччинського сільського споживчого товариства від 02.07.02 підписана неналежною особою, головою правління - Заболотною О.В. На дату подання позовної заяви головою правління Велико-Чернеччинського сільського споживчого товариства була Хачатар'ян О.М., що підтверджується протоколом загальних зборів пайовиків від 29.11.01, на яких Хачатар'ян О.М. обрана головою правління терміном - 5 років. Вказані загальні збори за переконанням відповідача мали необхідний (відповідно до статуту товариства) кворум для прийняття рішень, дане рішення не оскаржено жодним пайовиком та Велико-Чернеччинським сільським споживчим товариством у встановленому законодавством порядку.

Однак, при розгляді даної справи господарськими судами даний протокол загальних зборів пайовиків від 29.11.01 не був предметом розгляду у судовому засіданні і йому не дана належна правова оцінка.

Як встановлено Харківським апеляційним господарським судом Велико-Чернеччинське сільське споживче товариство 10.11.99 звернувся з листом № 56, який підписаний головою правління про прийняття їх до складу засновників КП "Злагода" та зарахувати кошти за продані приміщення в сумі 139182 грн., як внесок до статутного фонду.

Відповідно до ст.154 Цивільного кодексу України (1540-06) договір може бути укладений як шляхом складання одного документа підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та інше, підписаними стороною яка їх надсилає. Принагідно, позивачем направлена пропозиція про зміну умов договору від 02.11.99 в частині порядку розрахунків за придбане майно.

В матеріалах справи знаходяться постанова правління № 48 від 12.11.99, пунктом 2 якої зобов'язано КП "Злагода" оформити прийом Велико-Чернеччинського сільського споживчого товариства до складу засновників КП "Злагода" та протокол загальних зборів пайовиків Велико-Чернеччинського сільського споживчого товариства від 29.11.01 з якого вбачається, що на даних зборах розглядалося питання доцільності виходу Велико-Чернеччинського сільського споживчого товариства зі складу засновників, що є підтвердженням перебування Велико-Чернеччинського сільського споживчого товариства у складі засновників КП "Злагода". Але дані факти також не були предметом розгляду в судових засіданнях при розгляді справи в господарських судів.

Висновок Харківського апеляційного господарського суду стосовно подальшого не затвердження на зборах уповноважених пайовиків вищевказаного листа № 56 від 10.11.99, підписаного головою правління, то колегія суддів вважає його хибним.

До компетенції загальних зборів віднесено лише здійснення права колективної власності споживчого товариства, котрим передаються окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Пунктом 44 Статуту Велико-Чернеччинського сільського споживчого товариства (в редакції від 12.11.99) передбачено, що загальні збори пайовиків передають правлінню право володіння, користування та розпорядження їх власністю, а також право продажу, ліквідації, передачі іншим організаціям, підприємствам, надання в оренду з правом викупу, обміну, безкоштовного користування, або передачу основним засобів з наступним затвердженням на зборах уповноважених пайовиків.

Саме лише недодержання встановленого установчими документами порядку, згідно з яким потрібне затвердження договору, за умови підписання його органом юридичної особи без порушення наданих йому повноважень не може бути підставою для визнання такого договору недійсним.

Порядок укладення угод передбачений цивільним законодавством, не вказує на необхідність подальшого затвердження угод підписаних уповноваженими особами.

Таким чином господарськими судами неповно з'ясовані обставини справи, що є підставою для скасування рішення та постанови і направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову від 01.04.03 p. Харківського апеляційного господарського суду та рішення від 08.08.02 p. господарського суду Сумської області зі справи № 3968-3/160 скасувати.