Вищий господарський суд України у складі: судді Москаленка В.С.-

головуючий, суддів Джунь В.В. і Селіваненка В.П.,

розглянувши касаційну скаргу науково-виробничої приватної фірми "Семікс", м. Дніпропетровськ (далі - НВП фірма "Семікс")

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2002 p. та постанову Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 06.02.2003 p.

зі справи № Н 12/96

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фудстар", м.

Харків (далі - ТОВ "Фудстар")

до НВП фірми "Семікс"

про припинення порушення права власника на знак для товарів і послуг.

Судове засідання проведено за участю представників сторін: позивача: А.А.А.,

відповідача: не з'явились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Жукова Л.В.) від 11.11.2002, залишеним без зміни постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.02.2003 (колегія суддів у складі: Панова І.Ю. - головуючий, судді - Кузнєцова І.Л., Коршун А.О.), позов задоволено: НВП фірмі "Семікс" заборонено використовувати зображення товарного знаку "Александра и Софья", зареєстрованого на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг від 15.07.2002 № 26 195 за ТОВ "Фудстар" і схожого зі знаком відповідача настільки, що їх можна сплутати; зобов'язано НВП фірму "Семікс" знищити виготовлені зображення товарного знаку "Александра и Софья", схожого із зареєстрованим за ТОВ "Фудстар" знаком "Александра и Софья", настільки, що їх можна сплутати.

Зазначені рішення судових інстанцій мотивовано посиланням на приписи статей 16 та 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (3689-12) .

У касаційній скарзі від 05.03.2003 НВП фірма "Семікс" просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі скасувати. Скаргу мотивовано тим, що починаючи з 25.03.2002 НВП фірма "Семікс" отримувала від постачальника - товариства з обмеженою відповідальністю "Ханой" (Росія) за контрактом від 11.02.2002 № 11/02-2002 продукцію з товарним знаком товариства з обмеженою відповідальністю "Александра и Софья - Фуд" (Росія) і здійснювала торгівлю нею на території України. Скаржник посилається на те, що цей логотип був зареєстрований у Російському Агентстві патентів і товарних знаків 27.04.2000, тобто набагато раніше, ніж схожий логотип у позивача. Державним департаментом з питань інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України лише 15.07.2002 було видано ТОВ "Фудстар" свідоцтво на знак для товарів і послуг № 26 195, за яким ТОВ "Фудстар" надано виключне право використання знаку у вигляді святкової стрічки з назвою "Александра и Софья" у класах 29, 30 та 31 Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (995_066) . У діях ТОВ "Фудстар" скаржник вбачає недобросовісну конкуренцію, яка суперечить пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про авторські права і суміжні права" (3792-12) , частинам першим статей 2, 3 і 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (236/96-ВР) , статті 10 Паризької конвенції про охорону промислової власності (995_123) від 20.03.1883 (дата набуття чинності для України - 25.12.1991).

На думку скаржника, місцевим та апеляційним господарськими судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права та не витребувані матеріали справи господарського суду міста Києва № 12/448, розглянутої ним у 2002 році, предметом спору в якій є правомірність надання правової охорони для товарного знака позивача.

Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги. Представники позивача у судове засідання з'явилися.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши правильність застосування судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судових рішень у цій справі.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- Державним департаментом з питань інтелектуальної власності 15.07.2002 видано ТОВ "Фудстар" свідоцтво на знак для товарів і послуг № 26 195, яким цьому товариству надано виключне право використання знаку у вигляді святкової стрічки зі смисловим зазначенням "Александра и Софья" у класах 29, 30 і 31 Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (995_066) ;

- Державною митною службою України ТОВ "Фудстар" надано довідку від 20.08.2002 № 000099 про внесення знаку, на який видано свідоцтво № 26195, до реєстру відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2001 № 412 "Про затвердження Положення про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності" (412-2001-п) ;

- у серпні 2002 року НВП фірма "Семікс" отримала з Росії вантаж товару, що складався з макаронних виробів швидкого приготування з позначенням "Александра и Софья", що є схожим із товарним знаком, якому надано правову охорону відповідно до свідоцтва на знак для товарів і послуг № 26195, власником якого є ТОВ "Фудстар". Позначення одиниць товару НВП фірми "Семікс" є схожими з товарним знаком позивача настільки, що їх можна сплутати.

Причиною спору зі справи стало використання НВП фірмою "Семікс" зображення логотипу "Александра и Софья" схожого зі знаком, щодо якого ТОВ "Фудстар" як власник свідоцтва на знак для товарів і послуг № 26195 має виключне право користування і розпорядження. Застосування відповідачем позначення на упаковці товарів, схожого з цим знаком настільки, що їх можна сплутати, не дозволяє належним чином індивідуалізувати товар ТОВ "Фудстар" у господарському обороті.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (3689-12) свідоцтво надає його власнику виключне право користуватися і розпоряджатися знаком за своїм розсудом.

Використанням знака визнається застосування його на товарах і при наданні послуг, для яких його зареєстровано, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній із введенням зазначених товарів і послуг в господарський оборот.

Згідно з частиною 3 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (3689-12) свідоцтво надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати зареєстрований знак без його дозволу, за винятком випадків, коли використання знака не визнається згідно з цим Законом порушенням прав власника свідоцтва.

Відповідно до статті 20 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (3689-12) будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону (3689-12) , вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.

Вимога НВП фірми "Семікс" про визнання знака для товарів та послуг, власником свідоцтва на який є ТОВ "Фудстар", таким, що не відповідає умовам надання правової охорони, не була предметом розгляду в суді першої інстанції, а тому цю вимогу не було прийнято до розгляду і в апеляційній інстанції на підставі припису частини третьої статті 101 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Відповідно до частини третьої статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) у касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Отже, судовими інстанціями з достатньою повнотою встановлено обставини, що входять до предмету доказування у цій справі, та їм дана правильна юридична оцінка. Тому немає підстав для відмови ТОВ "Фудстар" у позові та задоволення касаційної скарги НВП фірми "Семікс".

Провадження у справі № 12/448 за вимогою ТОВ "Олександра і Софія-Фуд", Росія, до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та ТОВ "Фудстар" про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг № 26195 від 15.07.2002 було припинено ухвалою господарського суду міста Києва від 06.03.2003 на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

З огляду на викладене та керуючись статтями 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2002 p. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.02.2003 p. зі справи № Н 12/96 залишити без змін, а касаційну скаргу науково-виробничої приватної фірми "Семікс" - без задоволення.