20/332-02/4312Х/1-2 Про стягнення суми - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного виробничого підприємства "Квадро" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2003 року у справі № 20/332-02/4312Х/1-2 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "R.I.P." до приватного виробничого підприємства "Квадро"

про стягнення суми, -

11 листопада 2002 року товариство з обмеженою відповідальністю "R.I.P." звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до приватного виробничого підприємства "Квадро" про стягнення 329280,81 грн., посилаючись на те, що ним, згідно договору поруки, виконані зобов'язання відповідача перед банком "Золоті ворота" за кредитним договором № 155/03-02 від 28 березня 2002 року на суму позовних вимог.

Рішенням господарського суду Харківської області від 4 грудня 2002 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2003 року, позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 329280,81 грн. та судові витрати.

У касаційній скарзі приватне виробниче підприємство "Квадро" просить, з урахуванням змін вимог касаційної скарги, скасувати постановлені у справі судові рішення, справу направити на новий розгляд та здійснити поворот виконання судового рішення, посилаючись на допущені попередніми судовими інстанціями порушення норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "R.I.P." заперечує проти її доводів, вважає постановлені судові рішення такими, що відповідають вимогам матеріального і процесуального права, а тому підстав для їх скасування немає.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги і заперечення проти них, суд прийшов до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і було встановлено попередніми судовими інстанціями, між відповідачем та акціонерно-комерційним банком "Золоті ворота" 28 березня 2002 року було укладено кредитний договір № 155/03-02 строком до 23 вересня 2003 року. Додатковою угодою № 1 від 16 жовтня 2002 року строк договору скорочено до 21 жовтня 2002 року. Відповідно до цього кредитного договору відповідачу надано кредит у сумі 115000 доларів США.

Для забезпечення виконання цього зобов'язання між позивачем, відповідачем та акціонерно-комерційним банком "Золоті ворота" укладено договір застави від 28 березня 2002 року, предметом якого є нежитлові приміщення першого поверху № 1-17 в літ. А-5 площею 173,4 кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ч-ська, б. 88, що оцінені сторонами на суму 1635000 грн., що належать на праві власності позивачу відповідно до договору купівлі-продажу від 4 січня 2002 року.

17 жовтня 2002 року між позивачем та акціонерно-комерційним банком "Золоті ворота" додатково укладено договір поруки № 1, яким позивач зобов'язався перед банком відповідати за виконання кредитного зобов'язання відповідачем.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки № 1 від 17 жовтня 2002 року у разі невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, поручитель зобов'язується погасити кредитору заборгованість боржника відповідно до умов кредитного договору.

Згідно п. 2.2 вказаного договору поруки кредитор зобов'язується у один денний строк письмово повідомити поручителя про невиконання боржником його зобов'язань за кредитним договором. А відповідно до п. 2.3 цього договору поруки поручитель зобов'язується виконати зобов'язання боржника за кредитним договором протягом одного дня з дня отримання повідомлення кредитора згідно з п. 2.2 договору поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 Цивільного кодексу України (1540-06) за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині.

Згідно ст. 161 Цивільного кодексу України (1540-06) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, зокрема, відповідно до вказівок договору.

Таким чином, зобов'язання оплатити суму кредиту за договором поруки може виникнути у позивача лише після отримання письмового повідомлення банку про факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором.

Матеріали справи не містять даних, що свідчили б про надіслання акціонерно-комерційним банком "Золоті ворота" на адресу позивача письмового повідомлення про невиконання відповідачем його зобов'язань за кредитним договором.

Всупереч вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) попередні судові інстанції не звернули на це уваги і, таким чином, припустились при постановлені судових рішень порушень ст. 161 та ч. 1 ст. 191 Цивільного кодексу України (1540-06) .

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених Розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Матеріали справи містять додаткову угоду № 3 від 18 жовтня 2002 року, згідно положень якої п. 1.1 кредитного договору сторонами викладено в новій редакції, й відповідно до якої строк повернення кредиту сторонами кредитного договору встановлено вісімнадцять місяців - до 21 жовтня 2003 року.

Однак, апеляційний господарський суд дану обставину до уваги не взяв, оцінки у сукупності із іншими матеріалами справи на порушення ст.ст. 47, 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не дав.

За таких обставин, прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді господарському суду необхідно врахувати наведене, з'ясувати дійсні обставини справи, права і обов'язки сторін, обговорити питання про можливість залучення до справи інших осіб, зокрема, банку "Золоті ворота", оскільки прийняте судове рішення може стосуватись його прав і обов'язків і, в залежності від встановленого та вимог закону, вирішити спір.

Посилання в касаційній скарзі на необхідність здійснення повороту виконання судового рішення не можуть братись судом до уваги, оскільки передбачені ст. 122 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підстави для повороту виконання рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного виробничого підприємства "Квадро" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2003 року і рішення господарського суду Харківської області від 4 грудня 2002 року у справі № 20/332-02/4312Х/1-2 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.