Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Перепічая В.С. (головуючого),

Вовка І.В.,

Гончарука П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" та Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 березня 2003 року у справі № 14/789 за позовом Представництва Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу та Об'єднання іудейських релігійних організацій України до Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій"

про визнання недійсним договору, -

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2002 року Представництво Американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу та Об'єднання іудейських релігійних організацій України звернулись до господарського суду Волинської області з позовом до Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" про визнання недійсним договору від 31 серпня 2001 року купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва адміністративного будинку, що знаходиться на території стародавнього Єврейського кладовища.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 18 листопада 2002 року (судді Любашевський В.П., Пахолюк В.А., Якушева І.О.) позовну заяву з матеріалами повернуто позивачам без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11 березня 2003 року (судді Скрутовський П.Д., Онишкевич В.В., Бойко С.М.) апеляційну скаргу позивачів задоволено, а ухвалу місцевого суду скасовано.

У касаційних скаргах відповідачі просять скасувати постанову апеляційного господарського суду, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу та доповненні до нього позивачі заперечують проти доводів скарг, посилаючись на їх безпідставність і необґрунтованість. Просять залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг та заперечення проти них, суд вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи ухвалу місцевого суду, апеляційна інстанція виходила з того, що в позовній заяві від 13 листопада 2002 року вказані обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги про визнання недійсним договору, наведені нормативні акти, яким, на думку позивачів, не відповідає спірний договір, долучено документи, що підтверджують обставини, викладені в заяві, а п. 4 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) передбачено, що при необхідності, при підготовці справи до розгляду, суддя вправі витребувати від позивачів чи відповідачів у справі й інші документи, які необхідні для об'єктивного вирішення виниклого спору.

Висновок суду попередньої інстанції є законним, обґрунтованим, а доводи касаційних скарг його не спростовують.

Постанова господарського апеляційного суду прийнята у відповідності до вимог процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" та Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11 березня 2003 року у справі № 14/789 без змін.