ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2002 Справа N 5/849-25/155
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Кочерової Н.О.
Суддів Рибака В.В.
Уліцького А.М.
за участю
представників
від позивача Змерзлий М.М. за доруч. № 05-1/2586 від
05.06.02
Морозюк А.Я. за доруч. № 05-1/2587 від
05.06.02
Кудрик О.В. за доруч. № 05-1/2588 від
05.06.02
розглянув відкритого акціонерного товариства
касаційну скаргу “Електрон Банк”, м. Львів
на постанову від 12.08.2002
Львівського апеляційного господарського
суду
у справі № 5/849-25/155
господарського суду Львівської області
за позовом відкритого акціонерного товариства
“Електрон Банк”, м. Львів
До Державної податкової інспекції у м.
Львові
Про визнання недійсним податкового повідомлення
В С Т А Н О В И В:
В травні 2002 року відкрите акціонерне товариство “Електрон
Банк” пред’явило в суді позов до Державної податкової інспекції
у м. Львові про визнання недійсним податкового повідомлення-
рішення від 29.04.02 № 046/22-0/19356832/6082 яким донараховано
земельний податок в сумі 23429 грн., застосовані фінансові
санкції в сумі 5857 грн., а всього на суму 29286 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що обчислення та
сплата ним земельного податку в 2000 році була здійснена у
відповідності до вимог законодавства України про плату за землю.
Рішенням господарського суду Львівської області від 06.06.2002
(суддя Г. Якімець) позов задоволено.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові
від 29.04.2002 року № 046/22-0/19356832/6082.
Задовольняючи позов господарський суд виходив з того, що
Державною податковою інспекцією безпідставно донараховано в 2000
році земельний податок з площ, які за позивачем не рахувались.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
12.08.2002 (судді: Дубник О.П. - головуючий, Бобеляк О.М.,
Орищин Г.В.) рішення скасовано в позові відмовлено.
Скасовуючи рішення і відмовляючи в позові апеляційний
господарський суд вказав, що позивачем використовувались
земельні ділянки, під будівлями і спорудами які знаходились на
його балансі, без сплати земельного податку.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство “Електрон
Банк” просить постанову Львівського апеляційного господарського
суду скасувати, залишити без змін рішення господарського суду
Львівської області, посилаючись на те, що апеляційною інстанцією
порушені норми матеріального права, а саме ч. 2 ст. 22, ч. 1 ст.
23, ч. 3 ст. 30 Земельного кодексу України від 13.02.92 р., та
ст.ст. 5, 13, ч. 1 ст. 15 Закону України “Про плату за
землю” ( 2535-12 ) (2535-12)
.
Заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню виходячи з наступного.
04.02.2002 року Державною податковою інспекцією у м. Львові за
наслідками перевірки дотримання правильності нарахування та
повноти сплати до бюджету місцевих податків і зборів, ресурсних
платежів, плати за землю, збору за забруднення навколишнього
природного середовища, інших платежів за період з 01.10.2000
року по 01.10.2001 року відкритим акціонерним товариством
“Електрон Банк” складено акт в якому вказано на заниження
земельного податку у 2000 році на загальну площу 3001 м. кв.
На підставі даного акту ДПІ у м. Львові прийнято податкове
повідомлення рішення від 29.04.2002 № 046/22-0/19356832/6082 яким
відкритому акціонерному товариству “Електрон Банк” донараховано
податок на землю в сумі 23429 грн. застосовані штрафні санкції в
сумі 5857 грн., а всього на суму 29286 грн.
Об’єктом плати за землю, згідно статті 5 Закону “Про плату за
землю” ( 2535-12 ) (2535-12)
від 03.07.1992 № 2535-ХІІ із змінами і
доповненнями, є земельна ділянка, яка перебуває у власності або
користуванні, а суб’єктом плати за землю є власник земельної
ділянки, земельної частки і землекористувач, у тому числі
орендар.
Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з
дня виникнення права власності або права користування земельною
ділянкою, відповідно до статті 15 цього Закону ( 2535-12 ) (2535-12)
.
Право власності та право користування наданою земельною ділянкою
відповідно до статті 22 Земельного кодексу України № 561-ХІІ від
18.12.1990 р. ( 561-12 ) (561-12)
виникає після встановлення
землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на
місцевості) і посвідчується відповідно до ст. 23 цього кодексу
( 561-12 ) (561-12)
державними актами, які видаються і реєструються
сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних
депутатів.
При винесенні рішень судовими інстанціями не були з’ясовані
обставини, які мають суттєве значення для вирішення спору по
суті, а саме розмір земельної ділянки на яку було донараховано
земельний податок та кому і на якій підставі вона належить.
Крім того, в матеріалах справи також відсутні документи на
підставі яких позивач користувався земельною ділянкою.
За таких обставин, якщо подані сторонами докази були
недостатніми, господарський суд зобов'язаний був витребувати від
підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі
документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, як це
передбачено ч. 1 ст. 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Викладене свідчить про те, що судами не вжито заходів для
всебічного, повного і об’єктивного розгляду справи, а тому
рішення та постанова прийняті за неповно встановленими
обставинами справи.
Враховуючи, що судом неповно з’ясовані обставини справи, які
мають значення для правильного вирішення спору, встановлені
судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на
новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду потрібно з’ясувати правові
підстави користування земельною ділянкою, на яку було
донараховано земельний податок.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Електрон
Банк” задовольнити частково.
Постанову від 12.08.2002 Львівського апеляційного господарського
суду та рішення від 06.06.2002 господарського суду Львівської
області у справі № 5/849-25/155 скасувати, справу направити на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Н.Кочерова
Судді В.Рибак
А.Уліцький