Спір про стягнення заборгованості за оплату роботи по капітальному ремонту та модернізації устаткування - Матеріали постанови ВГСУ 02/730-1

Рішенням господарського суду Н-ької області (суддя Б.Б.Б.) від ХХ.03.2002 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 84811 грн. 50 коп. основного боргу, 34433 грн. збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, що складає 5724 грн. 50 коп. В решті позову відмовлено.

Таке рішення прийняте з тієї підстави, що позивач виконав умови договору підряду від ХХ.05.99 р. № Х1, але відповідач за виконану роботу розрахувався частково.

Постановою Н-ського апеляційного господарського суду (судді В.В.В., Г.Г.Г., Д.Д.Д.), рішення господарського суду Н-ської області від ХХ.03.2002 р. скасоване і в позові відмовлено з посиланням на те, що позивач безпідставно передав відповідачу (замовнику) відремонтоване устаткування , оскільки згідно договору № Х1 від ХХ.05.99 р., укладеного між сторонами, позивач повинен був передати відремонтоване устаткування не замовнику, а шахті № Х3 "RRR".

Крім того, зазначено в постанові, спірне устаткування шахтою № Х3 "RRR" не було прийняте у зв'язку з встановленням дефектів, про що складено акт від ХХ.06.99 р..

Товариство з обмеженою відповідальністю "YYY" просить постанову апеляційної інстанції скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України,

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю "YYY" заявлено позов до Відділення "ZZZ" НАН при Н-ському фізико-технічному інституті ім. А.А.А. про стягнення 129916 грн., з яких 84811 грн. 505 коп. основного боргу, решта збитки від інфляції та проценти річних.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що ХХ.05.99 р. уклав з відповідачем договір № Х1 , на підставі якого виконав роботи і передав їх відповідачу, але відповідач розрахувався за цю роботу частково.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд виходив з того, що відповідач прийняв відремонтоване позивачем устаткування по акту приймання-передачі від ХХ.06.99 р., яким відповідно до договору № Х1 від ХХ.05.99 р. сторони визначили суму, що підлягає оплаті, а саме - 84811 грн. 50 коп., тому вказану суму відповідач повинен був вчасно сплатити. Оскільки це не було зроблено, то повинен сплатити відповідачу збитки від інфляції та проценти річних.

Вказаний висновок місцевого суду відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

Що стосується постанови апеляційного суду, то вона є помилковою.

Посилання в постанові на те, що згідно договору № Х1 від ХХ.05.99 р. позивач як підрядник повинен був передати відремонтоване устаткування шахті № Х3 "RRR" не відповідає дійсності. Крім того, такі умови суперечили б вимогам ст. 332 Цивільного кодексу України (1540-06) .

Акт від ХХ.06.99 р., на який посилається апеляційна інстанція, не відповідає вимогам чинного законодавства, про що відзначено в рішенні місцевого суду, однак апеляційний суд не спростував цей висновок, а лише формально послався на те, що цим актом виявлені дефекти у відремонтованому позивачем устаткуванні.

Крім того, у вказаному акті йдеться про 47 одиниць устаткування і із них лише у 12 одиниць виявлені певні дефекти.

За таких обставин апеляційна інстанція не мала підстав для скасування рішення місцевого суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 2 ст. 111-9, ст.ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "YYY" задовольнити.

2. Постанову Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.02.2003 р. № Х4 скасувати, а рішення господарського суду Н-ської області від ХХ.03.2002 р. у справі № Х4 залишити без змін.