Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представника позивача

розглянувши касаційну скаргу ТзОВ "УУУ" на рішення господарського

суду м.Києва від ХХ.12.2002 року

та постанову Київського апеляційного господарського суду від

ХХ.03.2003 року у справі

за позовом ВАТ "ХХХ"

до ТОВ "УУУ"

про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2002 року ВАТ "ХХХ" звернулось до суду з позовом про розірвання договору на ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів від ХХ.12.1998 року № 6 і витребування реєстру до ТОВ "УУУ".

Рішенням господарського суду м. Києва від ХХ.12.2002 року позов задоволене частково.

ТОВ "УУУ" зобов'язано передати ВАТ "ХХХ" належним чином оформлені документи системи реєстру власників іменних цінних паперів в паперовому і електронному вигляді. В частині розірвання договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів № 2 від ХХ.12.1998 року провадження у справі припинено за відсутністю предмету спору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від ХХ.03.2003 року рішення суду залишено без зміни.

В касаційній скарзі ТОВ "УУУ" просить скасувати судові рішення і відмовити в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Вважає, що п.8.4 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (vr060312-98) суперечить закону і не повинен застосовуватись, оскільки за ст.162 ЦК України (1540-06) не допускається відмова від виконання зобов'язань в односторонньому порядку.

На думку відповідача, він не порушив умови договору в частині зобов'язання відкрити представництво в м. Львові, оскільки воно має невизначений строк, а позивач цієї вимоги не висував. В судове засідання представник відповідача не з'явився. Вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 162 ЦК України (1540-06) одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

П.8.4 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 26 травня 1998 року № 60 (vr060312-98) , передбачено право емітента та реєстроутримувача на припинення дії договору в односторонньому порядку.

Як встановлено судом, сторони, укладаючи договір № 6 від ХХ.12.1998 року, дійшли взаємної згоди щодо права будь-якої із сторін припинити договір в односторонньому порядку, повідомивши про це іншу сторону не менше ніж за 45 календарних днів до дати припинення.

Позивач дотримався вимог Положення (vr060312-98) та договору щодо підстав та порядку розірвання договору, що підтверджується направленим на адресу відповідача листом № 1 від ХХ.07.2002 року з повідомленням про припинення дії договору на ведення реєстру.

Однак, відповідач, в порушення умов договору і п.8.5 та п.8.10 вказаного Положення (vr060312-98) , не передав систему реєстру емітенту.

За таких обставин суд правильно застосував норми матеріального і процесуального права, обгрунтовано припинив провадження у справі в частині розірвання договору за відсутністю предмета спору і задовольнив позовні вимоги про витребування системи реєстру власників іменних цінних паперів.

В іншому доводи касаційної скарги зводяться до вирішення питань достовірності доказів та їх оцінки, тому, з урахуванням повноважень касаційної інстанції, суд залишає їх поза увагою.

Враховуючи наведене, рішення суду відповідають вимогам закону і обставинам справи, отже, підстав для їх зміни немає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "УУУ" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від ХХ березня 2003 року і рішення господарського суду м. Києва від ХХ грудня 2002 року - без змін.