ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2002 Справа N 4/1456-27/150
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого – судді Усенко Є.А.,
суддів : Грека Б.М. – (доповідача у справі),
Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому Відкритого акціонерного товариства
судовому засіданні “Львівський хлібозавод № 1”
касаційну скаргу
на ухвалу Львівського апеляційного
господарського суду від 12.08.2002
р.
у справі № 4/1456-27/150
господарського суду Львівської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Львівський хлібозавод № 1”
до Львівського міського комунального
підприємства “Львівводоканал”
прокуратура Личаківського району м. Львова
про стягнення 117 293, 52 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники від:
позивача – Компанієць С.М. за довіреністю від 04.03.2002 №
885
Староста І.С. – юрисконсульт ВАТ “Львівський
хлібокомбінат № 1”
відповідача – Бірюков Є.І. за довіреністю від 14.10.2002 № 01-
9925
Дзидз М.О. за довіреністю від 25.10.2002 № 01-
10409
Пляшечник О.Г. за довіреністю від 14.10.2002 № 01-
9926
прокуратура – не з’явились
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від
12.08.2002 прийнято до апеляційного провадження апеляційне
подання прокурора Личаківського району м. Львова № 8к-227ж від
24.07.2001 та апеляційну скаргу МКП “Львівводоканал” № 31-7331
від 13.09.2001 та справу призначено до розгляду.
Відкрите акціонерне товариство “Львівський хлібозавод № 1” не
погоджуючись з ухвалою Львівського апеляційного господарського
суду від 12.08.2002, подало касаційну скаргу, в якій просить
вищезазначену ухвалу скасувати, посилаючись на допущені судом
апеляційної інстанції порушення норм матеріального і
процесуального права.
На думку скаржника, приймаючи спірний процесуальний документ,
суд апеляційної інстанції встановив, що подані разом з
апеляційною скаргою матеріали є достатніми для прийняття їх до
провадження, проте дане твердження суду не відповідає дійсним
обставинам справи, оскільки ці матеріали після їх повернення
взагалі відсутні у справі, тобто вони взагалі не подавались.
Заявник заперечує правомірність звернення прокурора з
апеляційним поданням в інтересах міського комунального
підприємства “Львівводоканал”, посилаючись на те, що прокурор
має право звернення лише в інтересах держави, а представляючи
інтереси відповідача, яке не відноситься до органів державної
влади чи органу місцевого самоврядування, ототожнює інтереси
даного підприємства з інтересами держави.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши правильність
застосування судом норм матеріального та процесуального права
при прийнятті оспорюванного судового рішення та заслухавши
представників сторін, колегія суддів Вищого господарського суду
України,
В С Т А Н О В И Л А:
На підставі постанови Вищого господарського суду України від
12.03.2002 ухвалу від 10.08.2001 та ухвалу від 29.10.2001
Львівського апеляційного господарського суду у справі № 4/1456-
27/150 про відмову у прийнятті до розгляду апеляційного подання
прокурора Личаківського району міста Львова на рішення
арбітражного суду Львівської області від 07.06.2001 скасовано, а
справу направлено для апеляційного провадження Львівським
апеляційним господарським судом.
Львівський апеляційний господарський суд, на виконання постанови
Вищого господарського суду України від 12.03.2002, прийняв
ухвалу від 12.08.2002 про прийняття апеляційного подання
прокурора Личаківського району міста Львова та апеляційної
скарги МКП “Львівводоканал” до апеляційного провадження,
призначивши справу до розгляду.
Виходячи з вимог господарського процесуального законодавства,
питання про прийняття апеляційного подання до провадження
безпосередньо пов’язане з конституційним правом сторони на
судовий захист.
Виділяючи в самостійну статтю правові норми, які регулюють
діяльність суду, пов’язану з прийняттям апеляційної скарги
(подання), законодавець тим самим підкреслив значимість стадії
апеляційного оскарження в господарському суді, та необхідність
закріплення гарантії прав сторін на цій стадії процесу.
Згідно приписів статті 111-13 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвали місцевого або апеляційного
господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку
у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом
України та Законом України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
З огляду на це касаційна інстанція відмічає, що розгляд
касаційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду,
винесеної про прийняття до апеляційного провадження апеляційної
скарги (подання), не передбачено нормами Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що провадження по
касаційній скарзі підлягає припиненню, тобто оскарження даної
ухвали законодавством не передбачено.
Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ст. 80, ст.ст. 107, 111-5,
111-7, п. 4 ст. 111-9, ст. 111-11, ч. 1 ст. 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В :
1. Провадження по касаційній скарзі Відкритого акціонерного
товариства “Львівський хлібозавод № 1” від 06.09.2002 № 2074 у
справі № 4/1456-27/150 господарського суду Львівської області
припинити.
2. Матеріали справи № 4/1456-27/150 направити до господарського
суду Львівської області.
Головуючий – суддя Є.Усенко
Судді Б.Грек
М. Черкащенко