Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Божок В.С,

суддів : Хандуріна М.І., Черкащенко М.М.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу ВАТ "Азот"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 18.02.03 p.

у справі господарського суду Черкаської області

за позовом ТОВ "Торговий дім "Азот", м. Черкаси

до ВАТ "Азот", м. Черкаси

про стягнення 2205613, 54 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: не з'явилися

від відповідача: А.А.А. - дов. №103/5 від 19.02.03 p.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 14.10.02 господарського суду Черкаської області позовні вимоги задоволені щодо стягнення з ВАТ "Азот" на користь ТОВ "Торговий дім "Азот" 1734787, 44 грн. - боргу, 78065, 43 - інфляційних витрат, 25807, 93 грн. - річних, 163763, 93 грн. - пені, 1700 грн. - відшкодування витрат на оплату державного мита та 118 грн. судових витрат.

Постановою від 18.02.03 Київського апеляційного господарського суду дане рішення залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що ст. 224 Цивільного кодексу України (1540-06) передбачено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно, а покупець - сплатити за нього певну грошову суму. Однак, відповідач не виконав договірні зобов'язання та вимоги закону.

Не погоджуючись з судовими рішеннями ВАТ "Азот" звернулось у Вищий господарський суд України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 47 ГПК України (1798-12) , на підставі якої судові рішення повинні прийматися судами за результатами розгляду всіх обставин справи.

Позивачем проігноровані вимоги п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) і до позовної заяви не доданий обґрунтований розрахунок сум, які підлягають стягненню. В позовній заяві вказана тільки загальна сума і не відображені суми з кожної поставки окремо в рамках договору.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

ТОВ "Торговий дім "Азот" та ВАТ "Азот" 01.12.2000 уклали договір № 5-12 купівлі-продажу формаліну, в кількості 5500 тон. Загальна сума договору складає 5313000, 00 грн. з ПДВ. Поставка товару, згідно умов договору, проводиться партіями.

Пунктом 3 вищевказаного договору сторони передбачили, що покупець проводить оплату кожної партії товару на протязі 30 днів з моменту поставки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, а у відповідності до п. 6.2 договору товар вважається переданий продавцем і прийнятий покупцем: за якістю - згідно сертифікату якості, виданому підприємством-виробником; по кількості - згідно ваги, вказаній у залізничній накладній.

Таким чином, сторони домовились, що момент фактичної передачі товару продавцем покупцю визначений моментом передачі сертифікату якості, однак, господарськими судами даний факт не досліджувався, тому колегія суддів вважає, що господарськими судами достовірно не встановлено коли у продавця виникло право вимоги на оплату товару. Як вже вказувалося вище, покупець повинен був розраховуватись за кожну партію товару окремо, однак в матеріалах справи відсутній розрахунок сум за кожну партію товару, а в позовній заяві визначена тільки загальна сума боргу.

За твердженням відповідача, в частині оплати товару за продукцію, яка була поставлена з належно оформленими документами, він розрахувався. Що стосується оплати товару, де позивач не виконав належним чином умови договору, тобто не передав товар покупцю, як це передбачено умовами договору, покупець не розрахувався і вважає, що у продавця не має права вимоги на оплату товару до передачі сертифікату якості на товар. Однак, господарськими судами дані доводи відповідача в судовому засіданні не досліджувалися і їм не дано правової оцінки.

Таким чином господарськими судами неповно з'ясовані обставини справи, що є підставою для скасування рішення та постанови і направлення справи на новий розгляд. При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити

всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,

111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення від 14.10.02 p. господарського суду Черкаської області та постанову від 18.02.03 p. Київського апеляційного господарського суду зі справи № 11/3912 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.