Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Перепічая В.С. (головуючого),

Вовка І.В.,

Гончарука П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2002 року у справі № 23-7/39 за позовом відкритого акціонерного товариства "Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту" до товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина будівельна компанія" та товариства з обмеженою відповідальністю "ЄСК"

про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2002 року відкрите акціонерне товариство "Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів про стягнення 151226,97 грн., посилаючись на невиконання ними умов договору від 1 червня 1995 року щодо плати за оренду майна.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 5 вересня 2002 року даний позов залишено без розгляду з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Не погодившись з вказаною ухвалою, 5 грудня 2002 року позивач подав апеляційну скаргу і заявив клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для її подання.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2002 року апеляційна скарга повернута позивачеві без розгляду.

У касаційній скарзі позивач просить вказану ухвалу скасувати як таку, що є необґрунтованою і незаконною.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з пропуском строку для подання апеляційної скарги позивач заявив клопотання про відновлення пропущеного строку, обґрунтовуючи його відповідними мотивами.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) за заявою сторони господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.

За вимогами п. 4 ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ухвала господарського суду повинна містити висновок суду з розглянутого питання.

Вказані вимоги закону апеляційним господарським судом порушені, оскільки резолютивна частина ухвали від 23 грудня 2002 року не містить висновку суду з приводу заявленого клопотання про відновлення процесуального строку.

Таким чином, апеляційна скарга повернута позивачу без розгляду без ухвали про відмову у відновленні строку.

За таких обставин, оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду не можна визнати законною і обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.

Оскільки при подачі касаційної скарги позивачем зайво сплачене державне мито, то воно підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-3 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту" задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2002 року у справі № 23/7/39 скасувати і справу передати Дніпропетровському апеляційному господарському суду для розгляду питання щодо прийняття апеляційної скарги.

Повернути відкритому акціонерному товариству "Криворізьке підприємство промислово-залізничного транспорту" зайво сплачене за платіжним дорученням № 680 від 23 січня 2003 року мито у розмірі 756 грн. 13 коп.