Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Божок В.С.

суддів : Хандуріна М.І.,

Черкащенка М.М.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу підприємства "Космос Шипінг" ЄАД

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 11.12.2002 p.

за позовом заступника Генерального прокурора України в

інтересах держави України в особі Міністерства

транспорту України

до 1) підприємства "Космос Шипінг" ЄАД, м. Варна,

Болгарія

2) державного підприємства "Устьдунайводшлях",

м. Ізмаїл Одеської області

про визнання недійсним договір бербоут-чартера

в судовому засіданні взяли участь представники :

від Генеральної прокуратури

України: Демчук Р.В. - прокурор відділу Генеральної

прокуратури України - посв. № 148;

Павленко А.Й. - прокурор відділу Генеральної

прокуратури України - посв. № 104;

від позивача: А.А.А. - дов. № 2/13-2-06-898 від 08.04.03 p.

від відповідача: 1) не з'явилися

2) Б.Б.Б. - дов. № 2/13-2-09-899 від

08.04.03 p.; В.В.В. - дов. від 25.03.03 p.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 06.08.02 господарського суду Одеської області задоволено позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави Україна в особі Міністерства транспорту України до державного підприємства "Устьдунайводшлях" та підприємства "Космос Шипінг" ЄАД щодо визнання недійсним договору бербоут-чартеру судна "Прорвін" від 16.04.02 укладеного між державним підприємством "Устьдунайводшлях" та підприємством "Космос Шипінг" ЄАД.

Постановою від 11.12.02 Одеського апеляційного господарського суду рішення від 06.08.02 господарського суду Одеської області скасовано і прийнято нове рішення. Позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави України в особі Міністерства транспорту України задоволено.

Договір бербоут-чартеру від 16.04.02, укладений в м. Ізмаїл Одеської області, Україна, державним підприємством "Устьдунайводшлях" та підприємством "Космос Шипінг" ЄАД, щодо судна "Прорвін" визнано недійсним з моменту його укладення.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду підприємство "Космос Шипінг" ЄАД звернулось у Вищий господарський суд України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на невідповідність її вимогам процесуального та матеріального права, а саме на порушення правил предметної та територіальної підсудності, оскільки сторони в спірному договорі визначили місце вирішення всіх спорів - Республіку Болгарія.

Ухвалою від 02.04.03 Вищого господарського суду України розгляд даної справи відкладений на 09.04.03, про що підприємству "Космос Шипінг" ЄАД надіслана вищевказана ухвала та він також про це був повідомлений телеграмою, яка направлена йому міжнародною кур'єрською поштою.

Представник підприємства "Космос Шипінг" ЄАД, за довіреністю, К.Ємельянов, звернувся до Вищого господарського суду України з заявою від 08.04.03 про відкладення справи слухання на 16.04.03, з тих підстав, що директор підприємства "Космос Шипінг" ЄАД не зможе бути присутнім на засіданні суду, оскільки він знаходився у відрядженні за кордоном.

Колегія суддів вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) при розгляді касаційної скарги колегією суддів встановлені межі перегляду справи в касаційній інстанції. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального ми процесуального права. Тому, нез'явлення представників в засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним відмовити у касаційній скарзі з наступних підстав.

Державне підприємство "Устьдунайводшлях", м. Ізмаїл Одеської області, Україна та підприємство "Космос Шиппінг" ЄАД, м. Варна, Болгарія 16.04.02 в м. Ізмаїлі, Україна, уклали договір бербоут-чартеру судна "Прорвін".

Заступник Генерального прокурора України, керуючись ст.20 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) , з метою захисту інтересів держави, звернувся з позовом до господарського суду Одеської області про визнання цього договору недійсним. Відповідачами в даній справі є підприємство "Космос Шиппінг" ЄАД та державне підприємство "Устьдунайводшлях".

Підвідомчість справ визначається за правилами, встановленими розділом III Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) передбачено, що справи про визнання договорів недійсними розглядаються за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором передати майно. Стосовно спірного договору підприємство "Устьдунайводшлях", місцезнаходження якого є Україна, зобов'язане за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, тощо. Даний договір укладений на території України в м. Ізмаїлі.

Таким чином, дана справа підвідомча господарським судам України, тому процедура визначення прав та обов'язків сторін за даним договором бербоут-чартеру повинно визначатися правом не іноземної держави, а правом України.

Посилання підприємства "Космос Шиппінг" ЄАД на те, що господарські суди України не мали права розглядати даний спір, оскільки договором передбачено що любий спір який виникає між сторонами з даного договору підлягає розгляду в арбітражі в місці, вказаному в боксі 33 (Р. Болгарія) при умові дотримання правил і судової процедури яка там діє, колегією суддів не може бути прийнято до уваги, оскільки даний спір не є спором з реалізації умов даного договору, а є спором щодо відповідності його укладання чинному законодавству України.

Господарськими судами встановлено, що судно "Прорвін" - є державною власністю і закріплено за державним підприємством "Устьдунайводшлях" на праві повного господарського відання, що також відображено в п. 4.2 Статуту підприємства "Устьдунайводшлях".

Відповідно до ст.10 Закону України "Про підприємства в Україні" (887-12) та ст.37 Закону України "Про власність" (697-12) , здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається державним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству України та Статуту підприємства.

Однак, при реалізації цього права, а саме, при укладенні договору бербоут-чартеру судна "Прорвін" від 16.04.02, було допущено ряд порушень чинного законодавства, зокрема, в договорі не визначені ряд істотних умов договору: район плавання, мета фрахтування, розмір фрахту, термін дії договору, тощо.

Статтею 2 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) встановлено, що страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками - резидентами України. Пунктами 3 та 4 Порядку укладання договорів страхування морських суден, що перебувають у державній власності і передаються судновласниками у фрахт, оренду, лізинг (z0386-99) , затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 17 травня 1999 року № 260, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 386/3679, передбачено, що страховиками є українські страхові компанії - члени Морського страхового бюро, а страхувальниками - судновласники, при цьому, усі страхові поліси заповнюються на ім'я судновласника.

В порушення зазначених вимог, статтею 12 частини ІІ спірного договору взагалі не визначений страховик, але вказано, що всі страхові поліси оформлюються на ім'я фрахтувальників відповідно їх інтересам. Судно "Прорвін" застраховано на ім'я підприємства "Космос Шипінг" ЄАД іноземною страховою компанією членом Групи "Твін" (м.Софія, Болгарія).

Статтею 12 (е) частини ІІ договору сторони передбачили, що судновласники, зобов'язані за вимогою фрахтувальників негайно оформити документи, які дозволяють фрахтувальникам відмовитися від судна на користь страховиків і оголосити судно конструктивною повною загибеллю, тобто державне підприємство "Устьдунайводшлях" самостійно приймає рішення щодо відчуження судна "Прорвін", всупереч Закону України "Про власність" (697-12) та Закону України "Про підприємства в Україні" (887-12) , якими встановлено, що відчуження державного майна, закріпленого за підприємством, здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України.

Згідно ст. 16 частини ІІ спірного договору фрахтувальники, можуть утримувати судно "Прорвін" в забезпечення всіх авансових і не зароблених коштів. Зміст цієї статті не відповідає вимогам Закону України "Про заставу" (2654-12) , яким передбачено, що заставою може бути забезпечено дійсну вимогу або вимогу на майбутнє, якщо існує угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Вказана стаття договору бербоут-чартеру не містить вказівки ні на суму вимог, ні на угоду сторін про їх розмір. Крім того, ст.13 Закону України "Про заставу" (2654-12) передбачено, що у випадках, коли предметом застави є транспортні засоби, в даному випадку судно "Прорвін", договір застави повинен бути нотаріально посвідчений.

Твердження скаржника щодо неправильного застосування норм Закону України "Про оренду державного і комунального майна" (2269-12) до ст.27 частини ІІ спірного договору (фінансова рекапітуляція) є помилковим.

Законодавством України операції з бербоут-чартеру судна чітко врегульовані, а саме Кодексом торговельного мореплавства України (176/95-ВР) .

Статтею 2 вищезазначеного Закону України "Про оренду державного і комунального майна" (2269-12) та статтею 203 Кодексу торговельного мореплавства України (176/95-ВР) визначено, що оренда є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності, а не є способом забезпечення виконання зобов'язань за іншими договорами.

Посилання представника підприємства "Космос Шиппінг" ЄАД на ст. 60 Цивільного кодексу України (1540-06) є необґрунтованим, оскільки предметом спору є визнання недійсним договору вцілому, а не його частини.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Одеським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому оскаржувана постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги підприємства "Космос Шипінг" ЄАД відмовити.

Постанову від 11.12.02 p. Одеського апеляційного господарського суду зі справи № 17-6-33/02-5630 залишити без змін.