ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2002 Справа N 21/87
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Перепічая В.С.
суддів Вовка І.В.
Гончарука П. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу ТОВП “Машинобудівник” на постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 06.06.2002р. у справі за
позовом ТОВП “Машинобудівник” за позовом ВАТ “Північний гірничо-
збагачувальний комбінат”
про стягнення сум
В С Т А Н О В И В :
У січні 2001 року ТОВП “Машинобудівник” звернулося до суду з
позовною заявою до ВАТ “Північний гірничо-збагачувальний
комбінат”, в якій, посилаючись на договір № 1171 від 27.09.99р.,
просило стягнути з відповідача вартість несплаченої продукції у
сумі 425483,29 грн. та пеню у розмір 74122,89 грн.
Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від
13.03.2001р. було стягнуто з ВАТ “Північний гірнозбагачувальний
комбінат” на користь позивача 425483,29 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
21.02.2002р. змінено порядок та спосіб
виконання вказаного рішення суду шляхом звернення стягнення на
майно відповідача.
ВАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, не погоджуючись
з вказаною ухвалою суду, звернулося до Дніпропетровського
апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на
зазначену ухвалу суду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 06.06.2002р. ( судді : Крутовських В.І., Прокопенко А.Є.,
Дмитренко А.К.) апеляційну скаргу відповідача задовольнив,
ухвалу суду першої інстанції скасував, провадження у справі за
рішенням суду зупинив.
В касаційній скарзі позивач просить постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від _________________
скасувати, ухвалу залишити без змін, посилаючись на те, що судом
другої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права.
У справі касаційною інстанцією об'являлась перерва з 13.11.02 по
21.11.02р.
Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи,
обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, суд
вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з
таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, у червні 2001 року ТОВП
“Машинобудівник” звернувся до суду із заявою про зміну способу
виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 21.02.02 р.
На час розгляду даної заяви по суті було прийнято 29.11.2001р.
Закон України “Про введення мораторію на примусову реалізацію
майна”, який вступив у дію з 26.12.2001 року.
За приписом ст. 2 цього Закону під примусовою реалізацією майна
підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та
інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення
виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (
часток, паїв), що належить державі в майні інших господарських
товариств і передані до статутних фондів цих підприємств.
Суд як першої так і другої інстанцій на зазначене належної уваги
не звернули, і з огляду особливостей, які виникли у зв'язку з
прийняттям вказаного закону, не уточнили у заявника : на який
вид майна він просить звернути стягнення у порядку зміни способу
виконання рішення суду.
За таких обставин ухвалені судові рішення визнати законними не
можна.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 – 111-13 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ТОВП “Машинобудівник” задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 6.06.2002 р. та ухвалу від 21.02.2002 р. господарського суду
Дніпропетровської області скасувати і справу передати на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий, В.Перепічай
С у д д і І.Вовк
В.Гончарук