ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2002 Справа N А-2940/1-13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Чабана В.В.
суддів: Савенко Г.В., Цвігун В.Л.
У відкритому судовому засіданні за участю представників:
ДПІ у Дзержинському районі не з’явився
м. Харкова
ТОВ “Салон краси “Дубрава” не з’явився
розглянувши касаційну ДПІ у Дзержинському районі
скаргу м. Харкова
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду
у справі № А-2940/1-13
господарського суду Харківської області
за позовом ТОВ “Салон краси “Дубрава”
до ДПІ у Дзержинському районі
м. Харкова
Про визнання недійсним рішення
Рішенням господарського суду Харківської області (суддя
Н.С.Водолажська) від 29.04.2002р. позов задоволено частково.
Визнано повністю недійсними рішення ДПІ у Дзержинському районі
м. Харкова № 1196/26-223/25183651 від 08.08.2001р., № 691 від
19.01.2001р. та рішення № 1396 від 14.03.2001р.. Рішення ДПІ у
Дзержинському районі м. Харкова № 495/26-223/25183651/7256 від
12.04.2001р. визнано недійсним в частині застосування фінансових
санкцій у 2-кратному розмірі вартості торгового патенту в сумі
160, 00 грн.. В решті частини позову відмовлено.
Таке рішення прийнято з посиланням на те, що згадані рішення ДПІ
в частині визнання їх недійсними не відповідають вимогам чинного
законодавства.
Харківський апеляційний господарський суд (судді Філатов Ю.М. –
головуючий, Бабакова Л.М., Кравець Т.В.) залишив вказане рішення
без змін з тих самих підстав.
Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова
не погоджується з прийнятими у справі судовими рішеннями, тому
просить їх скасувати і в позові відмовити.
На думку скаржника, судами не вірно застосовані норми
матеріального та процесуального права, зокрема Закону України
“Про державну податкову службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
та
положення Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
В касаційній скарзі зазначено, що суд всупереч ст. 33 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не прийняв до уваги висновки акта перевірки,
в якому зазначені документи, на підставі яких виявлені
порушення, а прийняв довільне роз’яснення позивача стосовно
спірного питання.
Зокрема скаржник стверджує, що перевіркою ДПІ встановлено факт
не віднесення позивачем до податкових зобов’язань 1333 грн.,
отриманих від покупця як ПДВ, про що свідчить податкова накладна
№ 2 від 18.09.2000р..
Крім того, скаржник стверджує, що податковою службою правомірно
здійснена перевірка позивача в частині наявності патенту та
застосування Р.Р.О..
Перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі
м. Харкова проведено перевірки ТОВ “Салон краси “Дубрава” за
результатами яких складено Акт від 03.04.2001р.
№ 2667/26-223/25183651/62/1 “Перевірки дотримання встановленого
порядку проведення розрахункових операцій, наявності ліцензій,
свідоцтв платника ПДВ, торгових патентів, марок акцизного збору”
та Акт від 19.05.2001р. № 2473/26-223/25183651 “Про результати
перевірки дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ
“Салон краси “Дубрава” за період 01.01.98р. по 31.12.00р.”.
За результатами перевірок начальником ДПІ у Дзержинському районі
м. Харкова прийняті рішення № 495/26-223/25183651/7256 від
12.04.2001р. “Про застосування та стягнення сум штрафних
(фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів
(обов’язкових платежів) та пені за порушення податкового та
іншого законодавства”, яким до підприємства застосовані
фінансові санкції в розмірі 260 грн. та відповідно рішення
№ 1196/26-223/25183651 від 08.08.2001р. “Про застосування та
стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум
податків, зборів (обов’язкових платежів) та пені за порушення
податкового та іншого законодавства”, яким підприємству
донараховано ПДВ в сумі 3591, 40 грн. та застосовано фінансові
санкції по даному податку в розмірі 2545, 99 грн..
Крім того, начальником ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова
прийняті рішення № 691 від 16.01.2001р. “Про стягнення платежу”,
яким підприємству донараховано 80 грн. - плата за торговий
патент та рішення № 1396 “Про стягнення платежу”, яким
підприємству донараховано 15, 30 грн. комунального податку..
Приймаючи рішення місцевий та апеляційний господарський суди
виходили з того, що наявність торгового патенту доведена
позивачем шляхом подання до суду його копії.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, обставини
справи, які відповідно до законодавства повинні бути
підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 2 ст. 36 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що
письмові докази до суду подаються в оригіналі або в належним
чином засвідченій копії.
До матеріалів справи долучена ксерокопія торгового патенту
№ 225749 (а.с. 10).
Тобто судами, в даному випадку, порушена норма процесуального
права.
Що стосується не віднесення позивачем згідно податкової
накладної № 2 від 18.09.2000р. до податкових зобов’язань 1333
грн. ПДВ, про що йдеться в акті перевірки від 19.05.2001р., то в
рішенні та постанові лише згадується про цю накладну, а видавав
чи не видавав вказану накладну позивач, не зазначено.
Відсутній вказаний документ і в матеріалах справи (в матеріалах
справи є лише накладна на відпуск матеріалів на сторону а.с.
113).
З огляду на зазначене, та враховуючи, що згідно підпункту 7.2.3
пункту 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податкові зобов’язання виникають у момент
складання податкової накладної, колегія суддів дійшла висновку,
що місцевим та апеляційним судами не повно встановлені обставини
справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У касаційній інстанції скарга розглядається за правилами
розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов’язаних із встановленням обставин справи
та їх доказуванням.
Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої
інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові
господарського суду (ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3
ст. 111-9, ч. І ст. 111-10, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова
задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
25.06.2002р. та рішення господарського суду Харківської області
від 29.04.2002р. у справі № А-2940/1-13 скасувати, а справу
передати на новий розгляд до господарського суду Харківської
області в іншому складі суддів.
Головуючий, суддя В.Чабан
Судді Г.Савенко
В.Цвігун