Спір про зобов'язання виконати умови угоди шляхом продажу позивачу 129 400 тон газового конденсату - Матеріали постанови ВГСУ 02/690-1

Рішенням від ХХ червня 2001 року арбітражного суду м. Н-ська, залишеним без змін постановою від ХХ липня 2001 року цього суду, відповідача зобов'язано виконати умови угоди шляхом продажу позивачу 129 400 тон газового конденсату.

Постановою від ХХ грудня 2003 року Н-ського апеляційного господарського суду (судді А.А.А, А. Б.Б.Б, В.В.В.) постанова у справі скасована з підстав запровадження інституту перегляду судового рішення в апеляційному порядку, а рішення місцевого суду змінене в частині обсягів поставки газового конденсату через застосування до спірних правовідносин позовної давності.

Відкрите акціонерне товариство "YYY" наполягає на касаційному перегляді зазначеної постанови і просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові з огляду на порушення судом приписів статей 153, 245, 252 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) , постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2000 року № 599 "Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля" (599-2000-п) , пунктів 19 і 21 Положення про поставки продукції виробничо- технічного призначення (v0888400-88) , статей 1, 23, 33, 34, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Позивач вважає доводи касаційної скарги безпідставними і просить оспорювану постанову залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи касаційної скарги і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування Н-ським апеляційним господарським суду норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, і з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "YYY" задовольнити частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відкрите акціонерне товариство "YYY" двічі подавало апеляційну скаргу на судові акти у даній справі до Н-ського апеляційного господарського суду, який ухвалами від ХХ листопада 2001 року і ХХ травня 2002 року повернув їх заявникові, відмовивши у відновленні строку для її подання.

В подальшому постановою від ХХ жовтня 2002 року Вищого господарського суду України ухвала від ХХ листопада 2001 року була скасована і Н-ський апеляційний господарський суд, приймаючи апеляційну скаргу до нового розгляду за умови чинності ухвали від ХХ травня 2002 року, припустився порушень правил статті 20 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) - один із суддів колегії не мав права брати участь в новому розгляді справи, оскільки прийнята за його участю ухвала була скасована і таке порушення в силу статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) є підставою для скасування постанови цього суду.

Постанова від ХХ липня 2001 року арбітражного суду м. Н-ська також підлягає скасуванню, оскільки на дату її прийняття набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України" (2539-14) , яким скасовано інститут перевірки рішення, ухвали постанови в порядку нагляду і відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону (2539-14)

рішення у справі, яке оскаржене і законність якого на момент набрання чинності цим Законом перевірялося головою арбітражного суду, мало бути передане до відповідного апеляційного господарського суду для перегляду в апеляційному порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Як встановлено місцевим і апеляційним господарськими судами, позивач і структурний підрозділ відповідача - підприємство "ZZZ" уклали договір від ХХ грудня 1996 року № Х6, відповідно до умов якого позивач інвестував грошові кошти в ремонт нафтопроводу ДУ-ХХХ Т-сько - Р-ського та резервуарного парку, а також в облаштування на станції Р-ського пункту наливу конденсату, а відповідач протягом п'яти років мав продавати товариству з обмеженою відповідальністю "XXX" не менш 50 відсотків газового конденсату, отриманого на Ч-сько - Я-ський УКПН, за ціною не більш 10 відсотків ціни нафти, яка продається Нафтогазовидобувним управлінням "ZZZ" (або встановленою акціонерним товариством "YYY") з щорічним обсягом продаж в 40 000 тон, але не менше 3 000 тон щомісяця.

Позивач свої інвестиційні зобов'язання виконав, а відповідач заборгував йому 129 400 тон газового конденсату: в 1997 році продав лише 7 332 тон або 36 відсотків від обумовленого договором обсягу, за шість місяців 1998 року - 10 285 тон або 29 відсотків, після чого в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов'язання.

З урахуванням дати звернення позивача з позовом до суду про захист свого порушеного права та за умови визначення контрагентами щорічних обсягів продаж, місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення у справі, в силу вимог статей 71 та 75 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) мав застосувати до спірних правовідносин позовну давність і відмовити в задоволенні позову в частині продажу газового конденсату в кількості 9 400 тон, які позивач мав придбати у 1997 році. За цієї обставини рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в цій частині.

В іншій частині позовних вимог судом правовірно застосовані статті 161 і 162 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) .

Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про звільнення його від цивільно-правової відповідальності у зв'язку із неможливістю виконати зобов'язання через непереборну силу - запровадження з 01 травня 2000 року проведення аукціонів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2000 року № 599 "Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля" (599-2000-п) . Дія цього нормативно-правового акта починається з моменту набрання ним чинності, він не має зворотної сили в часі і не зобов'язує осіб, яких стосується, привести свої правовідносини у відповідність до його положень.

Доводи касаційної скарги щодо порядку підписання спірної угоди не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки спростовуються встановленим місцевим господарським судом фактом, що товариство з обмеженою відповідальністю "DDD" і товариство з обмеженою відповідальністю "XXX" це одна і таж юридична особа і це також підтверджується наявним на примірниках спірного договору відтиску печатки товариства з обмеженою відповідальністю "XXX" з ідентифікаційним номером цього підприємства.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111 - 111 - 11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "YYY" задовольнити частково.

2. Постанову від ХХ лютого 2003 року Н-ського апеляційного господарського суду та постанову від ХХ липня 2001 року арбітражного суду м. Н-ська від ХХ червня 2001 року скасувати.

3. Рішення від ХХ червня 2001 року у справі № Х9 змінити, виклавши пункт 2 резолютивної частини в такій редакції: "2. Зобов'язати відкрите акціонерне товариство "YYY" продати товариству з обмеженою відповідальністю "XXX" газовий конденсат в кількості 120 000 т за ціною та на умовах, які встановлені договором від ХХ грудня 1996 року".

В іншій частині рішення залишити без змін.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "XXX" на користь відкритого акціонерного товариства "YYY" в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 1 700 (одна тисяча сімсот) грн.