ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАїНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2002 Справа N 25/186
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Печерському районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 16.08.2002 року
у справі № 25/186 господарського суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МІТ”
до відповідача Державної податкової інспекції у Печерському
районі м. Києва
про зобов’язання надати висновок про суми відшкодування ПДВ
за участю представників:
ТОВ “МІТ” – не з’явилися;
ДПІ у Печерському районі м. Києва - сердюк Б.В. за дов. від
24.07.2002р. № 2200/9/10-010
В С Т А Н О В И Л А :
Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва
звернулася до Київського апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою на постанову арбітражного суду м. Києва від
25.05.2001р., прийняту у справі № 25/186. Одночасно скаржник
заявив клопотання про відновлення пропущеного строку,
посилаючись на зміну порядку оскарження судових актів Законом
України від 21.06.2001р. “Про внесення змін до Арбітражного
процесуального кодексу України” ( 2539-14 ) (2539-14)
.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
16.08.2002р. у задоволенні клопотання про відновлення
процесуального строку для подання апеляційної скарги відмовлено.
При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що:
- у поданому скаржником клопотанні відсутні причини пропуску
встановленого строку;
- відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги
можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення судом
першої інстанції (а.с.45-46).
Не погоджуючись з прийнятою Київським апеляційним господарським
судом ухвалою від 16.08.2002р., Державна податкова інспекція у
Печерському районі м. Києва звернулося з касаційною скаргою до
Вищого господарського суду України та просить її скасувати, а
справу передати на розгляд до апеляційної інстанції.
Оспорюючи законність прийнятого апеляційною інстанцією у справі
судового акта, скаржник посилається на те, що судом апеляційної
інстанції:
- порушено його право на апеляційне оскарження судового акта,
визначене ст. 91 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
;
- невірно обраховано строк оскарження постанови арбітражного
суду м. Києва від 25.05.2001р., оскільки такий строк повинен
обраховуватись у відповідності з нормами законодавства, чинного
на момент прийняття оскаржуваної постанови;
- не дотримано визначеного ст. 102 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
двомісячного строку розгляду апеляційної скарги.
Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч. 2 ст.
111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційні скарги на ухвали
місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у
порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення
місцевого господарського суду, постанови апеляційного
господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних
підстав.
21.06.2001р. прийнято Закон України “Про внесення змін до
Арбітражного процесуального кодексу України” ( 2539-14 ) (2539-14)
, в силу
якого судові акти оскаржуються в апеляційному та касаційному
порядку.
Відповідно до ст. 91 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційні скарги
подаються на рішення місцевих господарських судів, які не
набрали законної сили.
Порядок оскарження судових актів, прийнятих до набрання чинності
зазначеним законом визначається його Прикінцевими та перехідними
положеннями.
Скаржником в апеляційному порядку оскаржується судовий акт,
прийнятий до набрання чинності вказаним Законом ( 2539-14 ) (2539-14)
-
постанова арбітражного суду м. Києва від 25.05.2001р.
Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону
( 2539-14 ) (2539-14)
, постанова голови арбітражного суду, яка не
оскаржена у порядку нагляду, може бути оскаржена до
господарського суду апеляційної інстанції у порядку,
встановленому Господарським процесуальним кодексом України
( 1798-12 ) (1798-12)
для оскарження рішень господарського суду, прийнятих
у першій інстанції.
Порядок перегляду судових актів в апеляційному порядку
регулюється розділом ХІІ ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Строк для подання апеляційної скарги на судовий акт визначений
ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що строк для подання
апеляційної скарги на постанову арбітражного суду м. Києва від
25.05.2001р. пропущено.
Відповідно до ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд
за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати
причину пропуску
встановленого законодавством процесуального строку поважною і
відновити процесуальний строк. В силу ч. 2 ст. 93 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відновлення пропущеного строку подання
апеляційної скарги обмежене трьохмісячним строком, який
обчислюється з дня прийняття рішення місцевим господарським
судом. Зазначена норма обмежує реалізацію права суду на
відновлення процесуального строку, в тому числі у разі наявності
поважних причин його пропущення, певним строком, однак не
обмежує строком подання такого клопотання.
Реалізуючи визначене вищезгаданою нормою право на звернення з
відповідною заявою, одночасно з поданням апеляційної скарги,
скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного
процесуального строку.
Разом з тим, розглядаючи подане клопотання по суті, суд
апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального
права, оскільки розглянув його у відсутності сторін, яких не
повідомлено про час і місце його розгляду, чим позбавив їх
можливості реалізувати визначені ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
права: позивача - на подання доказів поважності причин пропуску
встановленого строку; відповідача – на надання заперечень проти
заявленого клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційна
скарга підлягає поверненню скаржнику судом апеляційної
інстанції, якщо її подано після закінчення строку, встановленого
для її подання, без клопотання про його відновлення.
Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що суд
повертає подану з порушенням встановленого строку апеляційну
скаргу лише при відсутності відповідного клопотання про
відновлення пропущеного строку. При наявності клопотання про
відновлення пропущеного строку, суду необхідно, при відсутності
інших обставин, за наявності яких подана апеляційна скарга
повертається, її прийняти і розглянути подане клопотання в
судовому засіданні, повідомивши сторони про час і місце
розгляду.
За таких обставин судом допущено порушення норм процесуального
права, у зв’язку з чим ухвала Київського апеляційного
господарського суду від 16.08.2002р. підлягає скасуванню, а
справа передачі до суду апеляційної інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Печерському районі м. Києва задовольнити.
2.
3. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
16.08.2002р. скасувати, справу передати до Київського
апеляційного господарського суду.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.