ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
12.11.2002                                Справа N 2-6/5173-2002
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
Головуючого-судді     Грека Б.М.
суддів:               Черкащенка М.М.,
                      Чупруна В.Д.(доповідача у справі)
розглянувши у         відкритого акціонерного товариства
відкритому судовому   “Бахчисарайське автотранспортне
засіданні касаційну   підприємство № 14340” від 07.10.2002 р.
скаргу                № 229
на постанову          Севастопольського апеляційного
                      господарського
                      суду від 11.09.2002 р.
у справі              № 2-6/5173-2002
господарського суду   Автономної Республіки Крим
за позовом            ВАТ “Бахчисарайське автотранспортне
                      підприємство № 14340”
                      Державної податкової інспекції у
                      Бахчисарайському районі Автономної
до                    Республіки Крим
 
про   визнання недійсним податкової вимоги
 
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача          Мериц С.С. – директор,
                      Бойко  В.І.  – адвокат (ордер  №  532  від
                      12.11.02 р.)
від відповідача       Бельська  Н.В. (доручення від 18.09.02  р.
                      № 4619/10-0)
 
Рішенням  господарського  суду Автономної  Республіки  Крим  від
13-14.05.2002  р.  (а.с.73-76)  позовні  вимоги   задоволено   і
податкова  вимога  №  2/242 від 31.12.2001 р.  (а.с.17)  визнана
недійсною.
 
Постановою Севастопольського апеляційного господарського  суд  у
від  11.09.2002  р.  (а.с.101-104) рішення суду  змінено.  Позов
задоволено частково. Друга податкова вимога Державної податкової
інспекції  у Бахчисарайському районі Автономної Республіки  Крим
№  2/242  від  31.12.2001 р. визнане недійсною  лише  в  частині
стягнення  санкцій в сумі 100,59 грн. та пені в  розмірі  213,69
грн.
 
Вищий  господарський суд України, дослідивши  матеріали  справи,
проаналізував  правильність застосування судом норм  податкового
законодавства,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Позивач передав в банк “Україна” платіжні доручення №№ 528, 538,
540,  569,  580  на загальну суму 7599 грн. для перерахування  в
Держказначейство  податку  на  додану  вартість.  Сума  не  була
зарахована  в  казначейство  в  зв’язку  з  банкрутством  банку.
Податкова    інспекція   у   зв’язку   з   цим,   направила    в
автопідприємство дві податкові вимоги (а.с.10, 17).
 
Відповідно  до  ст.  30 Закону України “Про платіжні  системи  і
переказ  коштів  в  Україні”, переказ  вважається  завершеним  з
моменту  зарахування  суми переказу на рахунок  отримувача.  Теж
саме  правило передбачено і в ст. 50 Бюджетного Кодексу  України
( 2542-14  ) (2542-14)
        .  Податки  і  збори  вважаються  зарахованими  до
Державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський
рахунок державного бюджету.
 
З  матеріалів справи вбачається, що переказ коштів в  сумі  7599
грн.  не  був  завершений.  Зазначений  Закон  не  звільняє  від
обов’язку сплатити податок автопідприємство. Сплачувати  ж  пеню
та  нести  іншу відповідальність, банк повинен лише за наявності
вини.
 
Вищий  господарський суд України встановив, що вирішуючи питання
про   відповідальність   банку  або   відсутність   його   вини,
господарський  суд  не залучив до участі у  справі  представника
банку  Україна” (представника ліквідаційної комісії). Крім того,
господарський  суд Автономної Республіки Крим, розглянув  справу
без  участі  представника відповідача, чим порушив вимоги  п.  2
ч.  2  ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        
 
Відповідно  до  ст.ст. 5, 7, 8, 16 Закону України  “Про  порядок
погашення  зобов’язань  платників  податків  перед  бюджетами  і
державними цільовими фондами”, ст.ст. 22, 30 Закону України “Про
платіжні  системи і переказ коштів в Україні”, ст. 50 Бюджетного
Кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
        , ст. 55 Закону України “Про банки  і
банківську   діяльність”,  ст.  203   Цивільного кодексу України
( 435-15  ) (435-15)
        ,  керуючись  ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, п.
2 ч.  2  ст.  111-10,  ст.  111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.   Касаційну   скаргу   відкритого   акціонерного   товариства
“Бахчисарайське  автотранспортне  підприємство  №   14340”   від
07.10.2002 р. № 229 у справі № 2-6/5173-2002 господарського суду
Автономної Республіки Крим задовольнити.
 
2.  Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від  11.09.2002  р.  і  рішення господарського  суду  Автономної
Республіки  Крим  від  13-14.05.2002  р.  у  зазначеній   справі
скасувати.
 
3.   Справу  №  2-6/5173-2002  направити  на  новий  розгляд  до
господарського суду Автономної Республіки Крим.
 
Головуючий                            Б. Грек
 
Судді                                 М. Черкащенко
 
                                      В.Чупрун