Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т.Добролюбової - головуючого

Т.Дроботової

Є.Усенко

за участю представників:

позивача Вайпан М.П. - дов. від 2.04.02 р.

відповідача Жиденко В.І - дов. від 26.09.02 р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

на постанову від 08.11.2002 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі № 8/196 господарського суду Кіровоградської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Гідросила"

до - Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

- Відділення Державного казначейства у м. Кіровограді

про стягнення бюджетної заборгованості по ПДВ у сумі 489346,13 грн. та 40443,98 грн. процентів.

В С Т А Н О В И В

ВАТ "Гідросила" звернулось з позовом до господарського суду Кіровоградської області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за липень 2001р. в сумі 489346,13грн. та 40443,98грн. нарахованих відсотків.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 21.06.2002р. (суддя Наливайко Є.М.) позовні вимоги задоволені частково, а саме вирішено стягнути з УДК в Кіровоградської області на користь ВАТ "Гідросила" 381123,83грн. бюджетної заборгованості по ПДВ за липень 2001р. та 40443,98грн. нарахованих відсотків.

Мотивуючи рішення, господарський суд зазначив про доведеність того факту, що за наслідками господарської діяльності ВАТ "Гідросила" у липні 2001р. різниця між загальною сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту має від'ємне значення. Відповідно підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 та пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) сума від'ємного значення підлягає відшкодуванню протягом 30 календарних днів з дня подання розрахунку експортного відшкодування за наслідками податкового місяця. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь - який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.

За апеляційною скаргою ДПІ у м. Кіровограді Дніпропетровський апеляційний господарський суд переглянув рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.06.2002. і постановою від 08.11.2002р. залишив його без змін з тих же підстав.

ДПІ у м. Кіровограді подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.11.2002р., в якій просить рішення та постанову у даній справі скасувати, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

При цьому ДПІ у м. Кіровограді у касаційній скарзі вказує на те, що стаття 12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) передбачає майнові та не майнові господарські спори, які розглядаються господарськими судами.

Зазначена стаття не передбачає повноважень господарських судів щодо розгляду справ у спорах про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

При розгляді справи господарським судом Кіровоградської області було встановлено, що за наслідками господарської діяльності товариства за липень 2001р. різниця між загальною сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту має від'ємне значення у сумі 381123,83грн.

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті (168/97-ВР) , має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Частиною 5 підпункту 7.7.3 статті 7 зазначеного Закону (168/97-ВР) передбачено, що суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою позову є порушення передбаченого законом права підприємства на отримання з Державного бюджету України надмірно сплаченого ПДВ протягом 30 календарних днів з дня подання розрахунку експортного відшкодування за наслідками податкового місяця.

Відповідно до частини 5 підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) за даної обставини платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплаченого податку.

Надане Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не ставиться у залежність від обставини, чи був податковим органом поданий територіальному органу казначейства України відповідний висновок.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що господарський суд Кіровоградської області обґрунтовано задовольнив заявлені позовні вимоги на підставі приписів Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Судова колегія вважає, що доводи ДПІ у м. Кіровограді викладені у касаційній скарги ґрунтуються на помилковому тлумаченні податкового законодавства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.06.2002 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.11.2002 р. у справі № 8/196 господарського суду Кіровоградської області - залишити без змін, а касаційну скаргу ДПІ у м. Кіровограді - без задоволення.