А-7367/1-27 Про визнання недійсним рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції № 292/23-104/00309944/7212 від 26.04.2002 р., розпорядження № 23-104/11 та стягнення 47869 грн. - Текст документа

Підставою для прийняття оспорюваного рішення ДПІ став акт від 16.04.2002р. № 23-104/102 перевірки, в якому зафіксовано заниження податкових зобов'язань внаслідок безпідставного застосування нульової ставки з податку на додану вартість при здійсненні експортних операцій, що виявилось у неправомірному застосуванні нульової ставки податку на додану вартість при реалізації товарно - матеріальних цінностей за межі митної території України, експорт яких, не підтверджений належним чином оформленою вантажно - митною декларацією (до декларації, поданої Дергачівській ОДПІ станом на 20.03.2002 не надано оригінал п'ятого основного аркуша вантажно - митної декларації з записом про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України), чим порушено пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення механізму відшкодування заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції" (243-2002-п) .

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.08.2002 (суддя О. О. Мамалуй) позовні вимоги задоволені повністю на підставі підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6, підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) шляхом визнання недійсними рішення № 292/23-104/00309944/7212 від 26.04.2002р., розпорядження № 23-104/11, а також вирішено стягнути з державного бюджету 47869 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Рішення суду мотивовано тим, що донарахування позивачу спірним рішенням податкового зобов'язання з ПДВ, застосування штрафної санкції та зменшення бюджетного відшкодування суперечить положенням підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , оскільки судом встановлено факт перетину товаром митного кордону України.

Мотивуючи рішення, господарський суд зазначив також про доведеність того факту, що за наслідками господарської діяльності позивача у лютому 2002 року різниця між загальною сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту має від'ємне значення, а тому підлягає відшкодуванню на підставі підпункту 7.7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

За апеляційною скаргою Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківський апеляційний господарський суд (судді: Філатов Ю. М. - головуючий, Бабаков Л. М., Бур'янова Л. М.), переглянувши рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2002 в апеляційному порядку, постановою від 29.10.2002 залишив його без зміни з тих же підстав.

Дергачівська МДПІ подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема, підпункту 6.2.1 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , яке виявилось, на думку скаржника, у відсутності підстав для застосування позивачем нульової ставки до операцій з продажу товарів, оскільки вивезення товару за межі митної території України виконувалось нерезидентом - контрагентом позивача за зовнішньоекономічним контрактом.

Крім того, скаржник також вважає, що за умови здійснення позивачем експортних операцій є помилковим застосування судом до спірних правовідносин лише статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та залишення поза увагою вимог статті 8 закону, якою передбачені особливості оподаткування експортних операцій.

Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.Б. та пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до підпункту 6.2.1. підпункту 6.2. статті 6 вказаного Закону (168/97-ВР) операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, оподатковуються за нульовою ставкою.

Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчено належно оформленою митною вантажною декларацією.

Вимоги щодо оформлення цього документу визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574 "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію" (574-97-п) , Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації (z0443-97) , затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307, Порядком заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі (z0469-98) , затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.06.1998р. № 380 та з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 № 243 "Про вдосконалення механізму відшкодування заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції" (243-2002-п) .

Підпунктом 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 зазначеного Закону (168/97-ВР) передбачено, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь - яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до законодавства про оподаткування така сума, як надміру сплачена, підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України, зокрема, згідно з пунктом 8.1. статті 8 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересиланням) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанції, на виконання зовнішньо - економічного контракту № 0160 від 28.01.2002 Вільшанське КШТП здійснило поставку "ALLIED TECH L. L. C.", США товару (куртки утеплені) на суму 374655 грн. на умовах DAF - кордон України (ст. Іллічівськ - Паромна Одеської залізниці).

В податковому обліку вказані операції підприємство відобразило у лютому 2002 року. Так, згідно податкової декларації за лютий 2002 року, поданій підприємством до Дергачівської МДПІ, обсяг експортних операцій склав 374655 грн., податкові зобов'язання - 9251 грн., податковий кредит - 57120 грн., бюджетне відшкодування - 47869 грн.

В підтвердження факту вивезення товарів за межі митної території України, позивачем до господарського суду Харківської області були надані вантажно - митні декларації № 80200/2/000517 від 20.02.2002 та № 80200/2/000639 від 26.02.2002, на зворотному боці яких міститься запис заступника начальника Магістральної митниці про те, що задекларовані в них товари вивезені за межі митної території України в повному обсязі 04.03.2002 та 06.03.2002.

У разі якщо за експортним контрактом з нерезидентом продукція у звітному періоді не вивозиться за межі митних кордонів України, а відвантажується до місця формування експортних вантажів для наступної відправки за кордон, податкові зобов'язання у платника податку - експортера за нульовою ставкою у цьому звітному періоді не виникають. Лише після фактичного перетину товарами митного кордону України (завершення оформлення вивізної вантажної митної декларації) платником податку - експортером визначаються податкові зобов'язання за нульовою ставкою податку на додану вартість.

З метою підтвердження факту перетину товарами митного кордону України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 N 243 "Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції" (243-2002-п) платник податку, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), повинен мати оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для декларанта") вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3) (574-97-п) , на якому митним органом за зверненням платника податку вчинено напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України та засвідчено гербовою печаткою митного органу і підписом відповідальної особи, який разом з розрахунком експортного відшкодування подається до податкового органу.

Враховуючи викладене, вивезення товару за межі митної території України в лютому 2002 року не відбулося, а тому касаційна інстанція вважає помилковим висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про наявність у позивача підстав для обчислення податку на додану вартість за нульовою ставкою у лютому 2002 року.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів зазначає, що вирішуючи господарський спір, судами було неправильно застосовано норми матеріального права, а тому рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 2 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В

Рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2002 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2002 р. у справі № А-7367/1-27 господарського суду Харківської області скасувати, у задоволенні позовних вимог - відмовити.